жарко
(аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко); Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний); Захар же, навпаки, зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко); — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко).
ні хо́лодно ні жа́рко кому. Кому-небудь байдуже; хтось не звертає уваги на щось. (Середа:) Я стою за Івана — проти Яроша. (Журавель:) Але Івану від цього ні холодно ні жарко (І. Микитенко); Може, чули, мене прозвали Гайяватою. Але мені від того ні холодно ні жарко (Ю. Збанацький); — Ти ж знаєш мій характер! — А мені від нього ні холодно ні жарко (П. Рєзніков).
Значення в інших словниках
- жарко — жа́рко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жарко — 1》 Присл. до жаркий 1), 2). 2》 у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. 3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жарко — Варко, вогнедишно, жаркенько, жаркувато, задушливо, задушно, млосно, парить, парко, припарює, припікає, присмажує, смажить, спека, спекотно Фразеологічні синоніми: піт ручаями; піт струмком Словник синонімів Вусика
- жарко — ЖА́РКО. 1. Присл. до жарки́й 1,2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Донч., V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок.,. (Сос., Солов. Словник української мови в 11 томах
- жарко — Жарко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162. Словник української мови Грінченка