жарт

жа́рти жа́ртами; рідше жарт жа́ртом. Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); (Префект:) Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. (Прокурор:) Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка).

жа́рти пога́ні (коро́ткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшов до простого висновку: щоб бути на висоті, щоб тебе не підводили, треба міцно триматися і дати всім зрозуміти, що з ним жарти погані (М. Ю. Тарновський); Бувають дні, коли сюди приносить вітер дзвін дзиґарів із Петропавлівської фортеці. Це ніби їм нагадування про те, що їх чекає, що з владою погані жарти (Василь Шевчук); — Мало що може трапитись, коли людина не зовсім твереза... Всяке може статися. Це ж шахта. Тут жарти короткі... (Д. Ткач).

не до жа́ртів. 1. кому. Хто-небудь стурбований, засмучений і т. ін., потрапивши у скрутне становище; комусь скрутно, неспокійно. Не до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Укр.. присл..); Гаврилові було не до жартів. — Через його (Тимка) дурацькі (дурні) витребеньки на роботу не пішов і дома нічого не зроблю (Григорій Тютюнник). 2. Складна ситуація, яка вимагає відповідальності, пильності, обережності. — Тут не до жартів. Ти повинен до губернатора їхать... (М. Коцюбинський); — Тобі сапери будуватимуть мости. Ради тебе потягнуться обози всіма шляхами. А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде... Тут не до жартів... (О. Гончар).

не жарт; не жа́рти. 1. Нелегко, дуже складно, важко. Ковальство — тяжка робота, бити клевцем цілий день — то не жарт (Н. Кобринська); Василя Назаровича Боженка любили всі .. В п’ятдесят чотири роки починати з хлопчаками революцію та ще командувати полком, не знаючи навіть карти,— це не жарт (О. Довженко). 2. Дуже багато. (О. Ю. Есаулов:) Ну а потім загорівся графіт. Це вже ближче до вечора, заграва була, звичайно, ого-го. Там графіту стільки... Не жарт (Ю. Щербак); — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага. Десять тисяч — це не жарти! Надходить старість. Треба ж жити, треба чимсь живитись... (І. Нечуй-Левицький). 3. Серйозно, важливо, не дрібниці. Мотря витягла з своєї скрині десять товстих починків, взяла мотовило й хотіла мотати. Кайдашиха побачила, що то не жарти, і спахнула (І. Нечуй-Левицький); Юрина заява мала ефект. З суворого тону, яким її було виголошено, всі зрозуміли, що це не жарти, і коли відмовити, то може бути скандал (Ю. Смолич).

не на (в) жарт. 1. По-справжньому, цілком серйозно. Командир полку, зустрічаючи Сагайду, не на жарт сварився на нього своїм кулаком (О. Гончар); — Закохався він у мою Анну не в жарт (А. Хорунжий). 2. З великою інтенсивністю; дуже. Надвечір розвітрилося не на жарт (М. Павленко); Не на жарт стривожені обличчя зняли напівсонну грайливість (Б. Олійник); А за вікнами уже не в жарт бешкетує метелиця: безтямно виє, стелить замети, рве ніч (В. Логвиненко).

си́пати до́тепами (жа́ртами). Часто вставляти в мову багато влучних, дотепних, жартівливих слів, фраз і т. ін. Трактор “Інтер” розсунув туге коло колгоспників, що на різні лади сипали дотепами, і вийшов у поле (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жарт — жарт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жарт — (словесний) ДОТЕП, (брутальний) фарс; ЗЛ. гра слів, пародія, епіграма, шарж|а|; ТЕАТ. комічна п'єска, ВОДЕВІЛЬ; мн. ЖАРТИ, сміхи, смішки, (вчинки) фіглі, витівки, комедіянтство. Словник синонімів Караванського
  3. жарт — [жарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. жарт — Жарт, не на жарт, неабияк Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. жарт — -у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. || Що-небудь несерйозне, незначне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жарт — жарт: ◊ масні́ жа́рти вульгарні, непристойні жарти (м, ср, ст)||масні кавалки, перчені дотепи, перчені жарти ◊ перче́ні жа́рти = масні́ жа́рти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. жарт — Він на жарт украв, а вони на правду б'ють. Іронія, коли громада сама карає зловленого злодія. Дай, Боже, жартувати, аби не хорувати. Ліпше бути в веселім настрою, як хорим. Жарт — жартом, а правди не сховаєш. Коли хто оправдує себе жартом. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. жарт — • жарт - веселий, розважальний твір, переважно малої форми. Здавна побутував в усній нар. творчості. Нерідко ставав першоосновою таких жанрів л-ри як бурлеск, інтермедія, водевіль, фарс, набуває худож. Українська літературна енциклопедія
  9. жарт — Жарти, баляндраси, баляси, веселощі, виверт, викрут, глузи, дотеп, дурносміхи, жартушечки, жартушки, зубоскальство, зубоскальці, кпини, насмішки, підколки, підкольки, прикладки, смішки, теревені-белевені, теревені-вені, хахи, хихички, шпилечки... Словник синонімів Вусика
  10. жарт — ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Словник синонімів української мови
  11. жарт — Жарт, -ту, -тові; -ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. жарт — ЖАРТ, ч. 1. род. у. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. Дівчат він забавляв своїми вигадками та жартами (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах