зле

лихе́ (пога́не, зле і т. ін.) о́ко. 1. Той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина. Старий зітхнув і тихіше додав: ..— До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь (М. Стельмах); Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока (П. Загребельний); — Ну, ти цього не кажи. Сміливий (Омелян)! А коли до мене приїжджає, то ніяке погане око не побачить (М. Стельмах); На дерев’яній обшивці (вітряків) іноді викарбовувалися й магічні знаки, які начебто оберігали від “дурного ока” (З журналу). 2. у кого і без додатка. Погляд людини, з яким пов’язують неприємність, нещастя і т. ін. Їх (грона винограду) стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров’ячі та кінські черепи (М. Коцюбинський); Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока (О. Гончар); Старші люди, які вміють “шептати на добро”, замовляють на Кузьму й Дем’яна пристріт — наврочування недобрим оком, заздрістю, надмірним здивуванням тощо (З журналу). лихі́ о́чі. — Не витріщайсь на дитину.. — Хіба в мене такі вже лихі очі? — знічено каже Христолобенко та й відходить од коляски (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зле — зле прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зле — пр., погано, недобре, кепсько; ЯК ІМ. зло. Словник синонімів Караванського
  3. зле — див. негоже Словник синонімів Вусика
  4. зле — присл. 1》 Погано, недобре. 2》 Сердито, зі злом. 3》 у знач. ім. зле, злого, с., рідко. Те саме, що зло I 1). 4》 у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про несприятливі, кепські умови, обставини життя і т. ін. 5》 у знач. присудк. сл., кому. Про кепський фізичний або моральний стан людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зле — зле погано, кепсько (м, ср, ст): – Що з тобою? Як ти виглядаєш? – Місько глянув на свої черевики і поправив краватку. – Зле? Пфі, а я думав, що перша кляса (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зле — Зле — не гнися, добре — не пнися. У біді не впадай у розпач, а в багатстві — не зазнавайся. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. зле — Погано Словник застарілих та маловживаних слів
  8. зле — ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм. Словник синонімів української мови
  9. зле — ЗЛЕ, присл. 1. Погано, недобре. Віз перевернеш, сніп зле зв’яжеш — Три шкіри спустять гайдуки (Фр., X, 1954, 267); [Бабуся:] Хай занадто не белькоче [Індик], Крил без толку не волоче, Бо розсердиться Ведмідь, І скінчиться зле обід (Олесь, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  10. зле — Зле нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22. Словник української мови Грінченка