ковзати
ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма) по кому—чому. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. “Одначе обжився ти тут”,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник); Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич); Підвів (завідуючий) голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковзати — ко́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ковзати — -аю, -аєш, недок. 1》 Плавно рухатися, посуватися гладенькою, слизькою поверхнею. || Не втримуватися на гладкій, слизькій поверхні; утрачати стійкість. || Вислизати, випорскувати (про гладенькі, слизькі предмети). Ковзати по поверхні чого перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковзати — КО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. Ніби важче стало бігти, наче лижі не ковзали вже більше (О. Іваненко); При підійманні вгору або опусканні вниз дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор (з наук. Словник української мови у 20 томах
- ковзати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови
- ковзати — КО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. При підійманні вгору або опусканні вниз дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах
- ковзати — Ко́взати, -заю, -єш гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами. Словник української мови Грінченка