1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ковзати

ко́взати

-аю, -аєш, недок.

1》 Плавно рухатися, посуватися гладенькою, слизькою поверхнею.

|| Не втримуватися на гладкій, слизькій поверхні; утрачати стійкість.

|| Вислизати, випорскувати (про гладенькі, слизькі предмети).

Ковзати по поверхні чого перен. — не вникати глибоко в сутність чого-небудь, обмежуватися загальним, приблизним знайомством із чимось.

2》 перен. Легко, плавно рухатися, злегка доторкаючись до чогось.

|| З'являтися час від часу (про посмішку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковзати — ко́взати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ковзати — КО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. Ніби важче стало бігти, наче лижі не ковзали вже більше (О. Іваненко); При підійманні вгору або опусканні вниз дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. ковзати — ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма) по кому—чому. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. “Одначе обжився ти тут”,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник)... Фразеологічний словник української мови
  4. ковзати — КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Словник синонімів української мови
  5. ковзати — КО́ВЗАТИ, аю, аєш, недок. 1. Плавно рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні. При підійманні вгору або опусканні вниз дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах
  6. ковзати — Ко́взати, -заю, -єш гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами. Словник української мови Грінченка