коза

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Добровольський); Все частіше між санаторцями заводились розмови про домівку: — Нічого вже нас тут маринувати, додому відправили б. Більш розсудливі відказували: Встигнеш з козами на торг (Ю. Збанацький); Старі вже більш і не згадували (про сватання), бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову (про конституцію). Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар (Лев) міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний).

на коні́ (на козі́) не під’ї́деш до кого. Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий; до кого-небудь неможливо знайти підхід. Прочита вона, що її похвалили, .. уже до неї і на коні не під’їдеш (М. Старицький); (Красовська:) Поки ти у мене не будеш як слід пристроєна, не буде моя душа спокійна! .. Люди знайшлись би, звісно, коли б не пішла чутка про твою гордість, що до тебе і на козі не під’їдеш! (Олена Пчілка).

не на тій козі́ під’їжджа́ти / під’їхати до кого. Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував (водія). А от, виходить, не на тій козі під’їжджав до нього (В. Дарда).

показа́ти, де ко́зам ро́ги пра́влять. Провчити кого-небудь, завдаючи йому неприємностей, прикрощів і т. ін. Терентій сердито сплюнув .. Шкода, що немає Бабака. Він би показав, де козам роги правлять! (М. Рудь).

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг. Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи. .. І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер). зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко).

(там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Квітка-Основ’яненко); Як то кажуть, протрубив від дзвінка до дзвінка там, де козам роги правлять, і разом з дружиною .. повернувся на Україну (З газети); — Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла… .. і спроваджено .. до товариства, туди, де козам роги правлять (Г. Квітка-Основ’яненко); — Комашко заведе твою Саню туди, де козам роги правлять (І. Нечуй-Левицький); — Рубонеш одного, а вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять (М. Стельмах); (Гужій:) Здоров, Романе! Відкіля це з’явився? (Лановий:) Відтіля, де козам роги правлять (Я. Мамонтов). там, де Си́дір ко́зам ро́ги пра́вить. — Я думаю так: попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й тобі буде на горіхи… Гулятимеш там, де Сидір козам роги править! (Панас Мирний).

усі ко́зи в зо́лоті кому. Все здається, сприймається кращим, ніж є насправді. П’яному — всі кози в золоті (В. Речмедін). і ко́зи в зо́лоті хо́дять. — Еге ж, там (в Америці) і кози в золоті ходять,— безневинно каже Лесь Якубенко, і дядьки починають реготати (М. Стельмах).

як си́дорову козу́, зі сл. би́ти, лупцюва́ти, чихво́стити і под. Дуже сильно, нещадно. (Митька:) І били ж мене батько за се, драли як сидорову козу!.. (М. Кропивницький); — Так мене мій покійний чоловіченько лупцював як сидорову козу (П. Рєзніков); Їдуть (дегустатори) звідси, їдуть звідти, ведеш їх у підвали, пригощаєш, а декотрий ще й каністру підмостить — наточи й додому! А тоді на всіх активах ще тебе ж і чихвостять як сидорову козу (О. Гончар).