кіготь
випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Загребельний); Її взяв острах: адже вона лишилася віч-на-віч з цим самотнім, дикуватим парубком. Смирний-смирний, а дивись і випустить пазурі (В. Речмедін); Люті звірі Прийшли в овніх шкурах І пазурі розпустили... (Т. Шевченко).
гостри́ти кі́гті на кого—що, несхв. Прагнути заволодіти ким-, чим-небудь, захопити когось, щось; зазіхати. Гострили кігті на чуже багатство (З усн. мови). гостри́ти ні́гтики. Досягнувши свого, химерна дівчина втрачала спортивний інтерес до упокорення об’єкта і починала гострити нігтики на іншу жертву (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- кіготь — (рогове закінчення на пальцях птахів) пазур. Словник синонімів Полюги
- кіготь — кі́готь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кіготь — Пазур Словник синонімів Караванського
- кіготь — [к’ігот'] к'іхт'а, ор. к'іхтеим, м. (на) к'іхт'у, р. мн. к'іхт'іў Орфоепічний словник української мови
- кіготь — -гтя, ч. 1》 Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. || перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини. 2》 тільки мн., спец. Залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево; кішка (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіготь — Пазур, пазурець Словник чужослів Павло Штепа
- кіготь — КІ́ГОТЬ, гтя, ч. 1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців у хребетних тварин, яке виконує захисну функцію; пазур. Вчепився, як сова кігтями (приказка); Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (І. Словник української мови у 20 томах
- кіготь — (-гтя) мн. кігті, -тів. Словник жарґонної лексики української мови
- кіготь — КІ́ГТІ (залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або гору), КІ́ШКА. Залізні кігті, прив'язані до чобіт, мов дебелі серпи, міцно вгрузли в соснову деревину (В. Словник синонімів української мови
- кіготь — Кі́готь, кі́гтя, -гтеві, кі́гтем; кі́гті, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кіготь — КІ́ГОТЬ, гтя, ч. 1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (Фр. Словник української мови в 11 томах
- кіготь — Кіготь, -гтя м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. посл. Словник української мови Грінченка