кіготь

Пазур

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кіготь — (рогове закінчення на пальцях птахів) пазур. Словник синонімів Полюги
кіготь — кі́готь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
кіготь — [к’ігот'] к'іхт'а, ор. к'іхтеим, м. (на) к'іхт'у, р. мн. к'іхт'іў Орфоепічний словник української мови
кіготь — -гтя, ч. 1》 Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. || перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини. 2》 тільки мн., спец. Залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або дерево; кішка (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
кіготь — Пазур, пазурець Словник чужослів Павло Штепа
кіготь — КІ́ГОТЬ, гтя, ч. 1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців у хребетних тварин, яке виконує захисну функцію; пазур. Вчепився, як сова кігтями (приказка); Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (І. Словник української мови у 20 томах
кіготь — (-гтя) мн. кігті, -тів. Словник жарґонної лексики української мови
кіготь — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
кіготь — КІ́ГТІ (залізний серпоподібний пристрій, що прикріплюється до взуття для вилізання на стовп або гору), КІ́ШКА. Залізні кігті, прив'язані до чобіт, мов дебелі серпи, міцно вгрузли в соснову деревину (В. Словник синонімів української мови
кіготь — Кі́готь, кі́гтя, -гтеві, кі́гтем; кі́гті, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кіготь — КІ́ГОТЬ, гтя, ч. 1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (Фр. Словник української мови в 11 томах
кіготь — Кіготь, -гтя м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. посл. Словник української мови Грінченка