кість

бі́ла кість, зневажл. Люди знатного походження, привілейованого стану. Ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. Його чорний шлик віявся по плечах. “Рубай, брати, білу кість!” (Ю. Яновський); О, то все біла кість наїздить над Збруч! (Д. Косарик).

кість від ко́сті кого, чого. Дитя; те, що породжене кимсь. Олексій Штепа, молодий козак, кість від кості козацького племені (Л. Первомайський).

лягти́ кістьми́. Загинути, відстоюючи, захищаючи кого-, що-небудь, домагаючись чогось і т. ін.. Лучче (краще) на своїй стороні кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти (Укр.. присл..); — Хто повернеться (з війни), а хто й кістьми ляже (Григорій Тютюнник); Ми втратимо себе як нація, за яку лягли кістьми цілі покоління кращих із кращих синів України (Б. Олійник). лягти́ костьми́ (кістка́ми). Лягло костьми людей муштрованих чимало (Т. Шевченко); — Кістками ляжемо, а прокладемо шлях на Київ (Л. Дмитерко). полягти́ кістьми́. — Воїни, не посоромимо землі Руської, поляжемо тут кістьми. Мертві сорому не ймуть (О. Довженко). кістьми́ ляга́ти. І не знати, чим скінчиться пир сей кривавий, кому з них судилося сватів пригощати, а .. кому кістьми лягати (Д. Міщенко); // Бути знищеним, розгромленим (перев. про ворогів). І хто нам неспокій цей творчий, великий порушить — На нашім порозі той ляже кістьми! (М. Гірник); Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта).

на кі́стку (кість), зі сл. зме́рзнути, заме́рзнути і под. Дуже сильно. — Бувало, збудишся ранком, заговориш до товариша, він лежить, мов довбня. Замерз на кість (Юліан Опільський).

пробира́ти / пробра́ти (аж) до кісто́к кого і без додатка. Викликати у когось відчуття сильного холоду. Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко); Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура); Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський). пробира́ти до косте́й, діал. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан). пробра́ло до са́мих кісто́к чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кість — кість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кість — див. КІСТКА. Словник синонімів Караванського
  3. кість — кості, ж. 1》 Те саме, що кістка 1-3). Біла кість зневажл. — про людину знатного, дворянського походження. Кістьми лягти (полягти) — загинути в бою, на полі битви. 2》 тільки мн. Те саме, що кісточка 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кість — (винограду) кетяг (горіха) шапак (дерева) брость (калини) китяг (квітів) китиця (кукурудзи) киях (маляра) пензель, квачик, щітяк (овочу) кісточка (оздоба) кутас, кутасик, китичка (очерету) куня (проса) волоття, волоть, волоток (псові) маслак, маслачок Словник чужослів Павло Штепа
  5. кість — КІСТЬ, ко́сті, ж. 1. Те саме, що кі́стка 1–3. Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
  6. кість — кість: ●аби́сь ти з кості спа́в (проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кість — КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри). Словник синонімів української мови
  8. кість — Кість, ко́сти, ко́сті, кі́стю; ко́сті, ко́стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кість — КІСТЬ, ко́сті, ж. 1. Те саме, що кі́стка 1-3. Після бійки Семен лежав на соломі, і всі кості йому боліли (Л. Укр., III, 1952, 638); Царю проклятий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? Болота засипав Благородними костями (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  10. кість — Кість, ко́сти ж. 1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума. 2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. н. п. ум. кістка, кісточка. Словник української мови Грінченка