1. Фразеологічний словник української мови

лупати

лу́пати очи́ма на кого—що і без додатка. 1. Кліпаючи, мовчки дивитися, поглядати на кого-, що-небудь, не відповідати. А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить,— не знає, що вже йому й робити (Марко Вовчок); — А дівчата, якби ви бачили, які тоді були! .. гляне на тебе, то неначе по коліна в землю вгонить; стоїш, як телепень, та тільки очима лупаєш (О. Стороженко); Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима (М. Чабанівський). лу́пати банька́ми, вульг. Мій супутник сидить, тільки баньками лупає (Ю. Збанацький). 2. Виявляти поглядом зацікавленість, дивуватися. Стоїть (зайча) і лупає очима: — Та що ж це сталося вночі! (Н. Забіла); // Передавати поглядом якусь інформацію. — Панич тут ззаду їх лупа на мене очима: нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Панас Мирний). 3. перед ким і без додатка. Переживати почуття неприємності, сорому і т. ін. Батько помовчав трохи, далі промовив: — Ну, що ж, спасибі, сину: дуже приємно було батькові лупати очима (А. Головко); —Перед ким провинився, перед тим й лупай тепер очима (А. Хорунжий); — Чорти б їх побрали,— невідомо кого лаяв Коляда,— а тепер мені лупай очима (М. Зарудний); Нехай розбираються, перевіряють.. Навчився красти, нехай уміє й очима лупати (З газети). 4. Марно витрачати час; сидіти без діла. (Голос:) А ми тим часом що робити маєм? (Голос (іронічно):) Очима лупати! (Леся Українка); — Хоч би зенітку дали,— знову порушив мовчання Таранець.— Сидимо як кроти в норі та очима лупаємо (Д. Ткач); — То що ж нам, братику, сидіти й лупати очима, мов барани? Хай гине все? (Василь Шевчук). 5. Не мати чого їсти; голодувати; бути голодним. Приробили хлібця — їмо, а ні, то очима лупаємо (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупати — лу́пати дієслово недоконаного виду кліпати лупа́ти дієслово недоконаного виду колоти, відколювати Орфографічний словник української мови
  2. лупати — див. КЛІПАТИ. колупати, відколупувати, віддирати, відбивати, розбивати, ламати, розколювати, колоти. Словник синонімів Караванського
  3. лупати — див. дивитися; ламати; розбивати Словник синонімів Вусика
  4. лупати — I луп`ати-аю, -аєш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого-небудь. || Розбиваючи, ламати що-небудь. || Бити, лупцювати. II л`упати-аю, -аєш, недок., фам. 1》 Те саме, що кліпати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лупати — ЛУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., фам. 1. Те саме, що клі́пати 1. Спокійно й мовчки лежала дитина і все лупала та зиркала вгору оченятами, з котрих починала вже визирати іскра людської душі (І. Нечуй-Левицький); Він лупав обпаленими повіками, плямкав губами (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. лупати — КЛІ́ПАТИ (мимоволі швидко опускати й піднімати повіки, вії), МОРГА́ТИ, МИГА́ТИ, ЛУ́ПАТИ розм., ЗМИГА́ТИ розм., ЗМИ́ГУВАТИ розм., ЛИ́ПАТИ діал. — Док.: клі́пнути, моргну́ти, зморгну́ти, мигну́ти, лу́пнути, змигну́ти, ли́пнути. Словник синонімів української мови
  7. лупати — ЛУ́ПАТИ, аю, аєш, недок., фам. 1. Те саме, що клі́пати 1. — Га-а?.. — гакнув на всю хату Яків, підводячи голову і лупаючи своїми сонними віями (Мирний, І, 1954, 199); Сьомка лупав повіками і нічого не розумів (Смолич, II, 1958, 61). ◊ Лу́пати очи́ма див. Словник української мови в 11 томах
  8. лупати — Лупа́ти, -па́ю, -єш гл. Колоть, ломать. Срібні копита кремінь лупають. Чуб. III. 293. Остався він у Криму, лупає сіль вагову. Рудч. Чп. Сам Бог хліб лупав, та й нам давав. Ном. № 12280. --------------- Лупати, -паю, -єш, одн. в. лупнути, -ну, -неш гл. Словник української мови Грінченка