лускати

лу́скати / лу́снути від (зі) смі́ху. Дуже сміятися, реготати. Там, де інші дівчата лускали зо сміху, .. вона соромилася до сліз (О. Кобилянська); Лускали (дівчата) зо сміху, штовхаючи одна одну ліктем (О. Кобилянська); — Мадам Трюше в Ментоні лусне од сміху, як прочитає про цей наш .. вчинок у газетах (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, що, ні́би і т. ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Квітка-Основ’яненко); Вечори просиджує над замітками, які інші лускають, мов горіхи (В. Дрозд); — Подумаєш,— запально відповідає Вітя,— ці задачки мені — що горіхи лущити (О. Іваненко).. мов горі́шки лу́щити. — А задачі рішає, мов горішки лущить. От аби їй повчитись років з п’ять або шість. Їй-бо, на вчительку вивчилась би (М. Стельмах).

як (мов, що, ні́би і т. ін.) насі́ння луза́ти (рідше лу́скати), перев з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Він змалку такий відчайдух. Це для нього ніби насіння лузати — красти. Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

лускати — лу́скати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
лускати — Лускатися, лопати|ся|, тріскати|ся|, репати|ся|, лущати; (батогом) ляскати; (горіхи) лузати. Словник синонімів Караванського
лускати — див. ламати; ляпати Словник синонімів Вусика
лускати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. || Вкриватися тріщинами; репатися. 2》 неперех. Утворювати сухі, різкі звуки, схожі на розриви або тріскання чого-небудь. 3》 перех. Те саме, що лузати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
лускати — ЛУ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кривавих іскор (І. Словник української мови у 20 томах
лускати — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
лускати — ЛУ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Розриватися, давати тріщини або лопатися (від натягання, розширення, тиснення тощо), видаючи різкі звуки. Ракети лускали високо під хмарами, розсипаючися градом кривавих іскор (Фр. Словник української мови в 11 томах
лускати — Лускати, -каю, -єш сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. Н. Вол. у. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. Словник української мови Грінченка