1. Фразеологічний словник української мови

лупнути

лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Б. Грінченка); Він сів, лупнув очима на світло (Панас Мирний); Левко тільки лупнув очима на Юрка (М. Стельмах). ли́пнути очи́ма, діал. Роман липнув на його (нього) очима і знов втирив (утулив) очі у вікно (І. Нечуй-Левицький). 2. Прокинутися або опритомніти, розтуливши повіки. Лупнув очима (Максим), підвів із постелі голову, прислухається (С. Васильченко); “Матіночко! рідненька… Чи се ж ти?..” Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ’яненко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупнути — лу́пнути 1 дієслово доконаного виду від: лупа́ти фам. лу́пнути 2 дієслово доконаного виду від: лупи́ти лупну́ти дієслово доконаного виду вдарити Орфографічний словник української мови
  2. лупнути — I -ну, -неш, док., фам. Однокр. до лупати. II -ну, -неш, док., перех., фам. Однокр. до лупити 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лупнути — ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком .. сльозину (Панас Мирний); – Та не займайте її!.. Бачите – лупнула очима та й знову заплющила. Їй, сердешній, дихати важко (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. лупнути — лу́пнути: ◊ лу́пнути цває́ра → цваєр Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лупнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  6. лупнути — ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком.. сльозину (Мирний, III, 1954, 316); Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. лупнути — Лупнути см. лупати. Словник української мови Грінченка