лупнути

ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати.

І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком.. сльозину (Мирний, III, 1954, 316);

Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Кв.-Осн., II, 1956, 464);

— Та не займайте її!.. Бачите — лупнула очима та й знову заплющила. Їй, сердешній, дихати важко (Л. Янов., І, 1959, 58).

◊ Лу́пнути [очи́ма] на кого — що — глянути на кого-, що-небудь.

Той лупнув на нього байдуже, одвернувся (Мик., Повісті.., 1956, 147);

Павлик запитально лупнув на мене з-під брів (Збан., Морська чайка, 1959, 118);

Левко тільки лупнув очима на Юрка (Стельмах, І, 1962, 62);

Він сів, лупнув очима на світло (Мирний, І, 1954, 293).

ЛУ́ПНУТИ², ну, неш, док., перех., фам. Однокр. до лупи́ти 4.

— Гайда до роботи! — гукнув він і лупнув по спині нагайкою одного невільника (Н.-Лев., III, 1956, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупнути — лу́пнути 1 дієслово доконаного виду від: лупа́ти фам. лу́пнути 2 дієслово доконаного виду від: лупи́ти лупну́ти дієслово доконаного виду вдарити Орфографічний словник української мови
  2. лупнути — I -ну, -неш, док., фам. Однокр. до лупати. II -ну, -неш, док., перех., фам. Однокр. до лупити 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лупнути — ЛУ́ПНУТИ¹, ну, неш, док., фам. Однокр. до лу́пати. І не змельне нікуди, тільки коли-не-коли віями лупне, мов згоне ненароком .. сльозину (Панас Мирний); – Та не займайте її!.. Бачите – лупнула очима та й знову заплющила. Їй, сердешній, дихати важко (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. лупнути — лу́пнути: ◊ лу́пнути цває́ра → цваєр Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лупнути — лу́пнути очи́ма. 1. куди, на кого—що і без додатка. Глянути, зиркнути на кого-, що-небудь. Лупнеш очима вгору — над тобою, між темним гіллям… висять спілі груші (Сл. Фразеологічний словник української мови
  6. лупнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  7. лупнути — Лупнути см. лупати. Словник української мови Грінченка