1. Фразеологічний словник української мови

менший

ме́нший брат (ме́нші брати́). 1. перев. мн. Усі живі істоти по відношенню до людини. Сучасне суспільство взяло на себе відповідальність про захист наших менших братів (З журналу). 2. ірон. Український народ та інші народи колишнього Радянського Союзу по відношенню до росіянина. Здобувши незалежність, українці врешті позбулися нав’язаного нам менталітету менших братів (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менший — ме́нший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. менший — -а, -е. 1》 Вищ. ст. до малий і маленький. 2》 Молодший і наймолодший за віком. || у знач. ім. менший, -шого, ч.; менша, -шої, ж. Молодша або наймолодша за віком людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менший — МЕ́НШИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до мали́й і мале́нький. Лисиця десь м'ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок – Ум'яла більшенький шматок. А менший у сінце сховала На другий раз (Л. Глібов); Дні стали помітно меншими (В. Словник української мови у 20 томах
  4. менший — Ме́нший, -ша, -ше; -нші, -нших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. менший — МЕ́НШИЙ, а, е. 1. Вищ. ст. до мали́й і мале́нький. Лисиця десь м’ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок — Ум’яла більшенький шматок. А менший у сінце сховала На другий раз (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах