мерехтіти

(аж) в оча́х мерехти́ть (мигти́ть, миготи́ть і т. ін.) кому, у кого і без додатка, безос. У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об’єктів сприймання, їх яскравості і т. ін. Від.. яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк); Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик); В очах мигтить, а в голові свистить (Укр.. присл..); А всякого зілля, квіток! .. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок); Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить! (Леся Українка); У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в’язала петелечку (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерехтіти — мерехті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мерехтіти — (- світло) блимати, мигтіти, миготіти; (відбивати світло) ряхтіти, поблискувати, виблискувати; (- очі) блискотіти; (- зорі) виморгувати; (перед очима) сновигати; (- ягоди) рябіти, рясніти; (в далині) маячити, маячіти. Словник синонімів Караванського
  3. мерехтіти — див. блищати Словник синонімів Вусика
  4. мерехтіти — [меиреихт’ітие] -хтит' Орфоепічний словник української мови
  5. мерехтіти — -тить, недок. 1》 Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. || Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати. || Сяяти тремтливим блиском (про очі). 2》 Швидко, в'юнко рухатися у чийомусь полі зору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мерехтіти — МЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок. 1. Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. Лиш де-де з вікон блимає світло, що ледво мерехтить за сніговим серпанком (І. Франко); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (П. Словник української мови у 20 томах
  7. мерехтіти — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  8. мерехтіти — Мерехті́ти, -хчу́, -хти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мерехтіти — МЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок. 1. Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. Лиш де-де з вікон блимає світло, що ледво мерехтить за сніговим серпанком (Фр. Словник української мови в 11 томах