мовчанка
гра́ти (гра́тися) в мо́вча́нку з ким і без додатка. Ухилятися від розмови, виступу і т. ін.; відмовчуватися, не розмовляти. (Ярина:) Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка); Грати в мовчанку з Кроквою після його галасу на зоринах було значно важче, ніж під час короткочасних зустрічей із Сохацьким (Л. Дмитерко); — Я лікар. А гратись у мовчанку нема часу (Л. Дмитерко). гра в мовча́нку. Гра в мовчанку затяглася. Ніхто не хотів брати слово (З газети).
гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Збанацький); Мертва мовчанка залягла над усім товариством після тої пісні (І. Франко).
Значення в інших словниках
- мовчанка — мовча́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- мовчанка — (дія) мовчання, німування; (безголосся) безгоміння, німота, німотність; (мертва) тиша. Словник синонімів Караванського
- мовчанка — рідше мовчанка, -и, ж., розм. Те саме, що мовчання 1), 2). У мовчанку грати — мовчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовчанка — МО́ВЧАНКА див. мовча́нка. МОВЧА́НКА, рідше МО́ВЧАНКА, и, ж., розм. Те саме, що мовча́ння 1, 2. Хвилю панувала мовчанка в хаті (І. Франко); Флора Германівна порушила мовчанку, зауваживши, що вже видно огні Дніпрельстану (Г. Словник української мови у 20 томах
- мовчанка — Мовча́нка, -нки, -нці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мовчанка — МО́ВЧАНКА див. мовча́нка. МОВЧА́НКА, рідше МО́ВЧАНКА, и, ж., розм. Те саме, що мовча́ння 1, 2. Хвилю панувала мовчанка в хаті (Фр. Словник української мови в 11 томах
- мовчанка — Мовчанка, -ки ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. № 1117. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла. Греб. 881. Словник української мови Грінченка