набік

хвіст на́бік, фам. Відвертатися від кого-, чого-небудь, бути осторонь когось, чогось. — Щоб ви не втручалися не в свої справи, — буркнув Пугало. — Як то не в свої? — заверещала ще дужче господиня. — Звів дівчину з розуму, а тепер хвіст набік! (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

набік — НАБІК – НА БІК Набік, присл. На правий чи лівий бік чогось; убік тощо. Івась прижмурив одно око, похилив голову набік (Лесь Мартович); Тодозя одскочила набік в ліщину (І.Нечуй-Левицький); Кран від’їхав по рейках далеко набік (В. Літературне слововживання
набік — присл. 1》 На правий чи лівий бік чого-небудь. || Відхиляючись від нормального (прямого) положення. 2》 На відстань від кого-, чого-небудь. 3》 Залишаючи поза увагою; не звертаючи уваги. Великий тлумачний словник сучасної мови
набік — НА́БІК, присл. 1. На правий або лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і .. влучив її просто в хустку, аж очіпок з'їхав трохи набік (М. Коцюбинський); Гнат .. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (С. Словник української мови у 20 томах
набік — на́бік прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
набік — ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка). Словник синонімів української мови
набік — На́бік, присл. На́бік, хло́пці, на́бік, хло́пці, бо чорт му́жа несе́ (Пісня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
набік — НАБІК, присл. 1. На правий чи лівий бік чого-небудь. Іван вирвав буряк і.. влучив її просто в хустку, аж очіпок з’їхав трохи набік (Коцюб., І, 1955, 61); Гнат.. зайшов до кімнати в чистому вбранні з зачесаним набік темно-русим чубом (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
набік — Набік нар. Прочь съ дороги, въ сторону. Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе. Чуб. V. 648. Словник української мови Грінченка