1. Фразеологічний словник української мови

назва

сама́ (ті́льки) на́зва, ірон. Щось або хто-небудь не відповідає тому, що має бути насправді. — Хіба це реферат? Сама тільки назва. Недоладний набір цитат (З журналу). одне́ на́звисько. Глянеш на той капелюх — сміх і горе. Одне назвисько. Засмальцьований від поту, облізлий, одним словом — ганчірка (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назва — (власна назва) найменування, поет, наймення, книжн. номен, номінація. Словник синонімів Полюги
  2. назва — на́зва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. назва — (речей) найменування, назвище, р. назвисько, наймення, (книжки — ще) заголовок, титул; (лайлива) прізвисько; пор. ІМ'Я. Словник синонімів Караванського
  4. назва — -и, ж. 1》 Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. || Прізвисько. 2》 діал. Прізвище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. назва — НА́ЗВА, и, ж. 1. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать її назви, але саму поему читала і дуже вподобала (Леся Українка); Вона уявляла його [терема] високі світлиці, княгиню Ольгу й різних князів у білих одежах... Словник української мови у 20 томах
  6. назва — ІМ'Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ (ЙМЕ́ННЯ), НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКО розм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її (Килину) машина і її покликали на ім'я (Є. Словник синонімів української мови
  7. назва — На́зва, -ви, -ві; на́зви, на́зов і назв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. назва — НА́ЗВА, и, ж. 1. Словесне найменування, позначення кого-, чого-небудь. Ніяк не можу пригадать її назви, але саму поему читала і дуже вподобала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. назва — Назва, -ви ж. Названіе, наименованіе. К. Бай. 34. Словник української мови Грінченка