нелегкий
важки́й на ру́ку. Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний); — Ви, пане Гульський, пам’ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле). нелегки́й на ру́ку. — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий. Дарма що з півночі, з Петрограда. Та й на руку, бач, нелегкий. Така професія — молотобоєць! (А. Головко).
з важки́м (нелегки́м) се́рцем. У гнітючому стані, в тривозі, у передчутті чогось неприємного. З важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги (І. Франко); Так і не діждавшись Стахи, Бронко з важким серцем повернувся додому (І. Вільде); З нелегким, стривоженим серцем попрямував (Роман) до села (М. Стельмах).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нелегкий — нелегки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нелегкий — див. важкий Словник синонімів Вусика
- нелегкий — [неилеигкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- нелегкий — -а, -е. 1》 Який має значну вагу; досить важкий. Нелегка ноша. 2》 Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (П. Словник української мови у 20 томах
- нелегкий — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має значну вагу; досить важкий. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (Граб., І, 1959, 598); Нелегка ноша. Словник української мови в 11 томах