1. Словник української мови в 11 томах

нелегкий

НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́.

1. Який має значну вагу; досить важкий.

Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (Граб., І, 1959, 598);

Нелегка ноша.

2. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв’язання, з’ясування і т. ін. чого-небудь.

Робота в експедиції була нелегка (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83);

Тільки, коли розв’язує [Віталій] задачу якусь нелегку, тоді враз стає серйозним, нахмуреним (Гончар, Тронка, 1963, 87);

// Сповнений труднощів, нестатків, горя, переживань і т. ін.

Настали нелегкі часи (Н.-Лев., II, 1956, 40);

Брага їсть мовчки, серйозно, а біля примружених очей уже променяться зморшки — свідки нелегкого, видно, життя (Гончар, Тронка, 1963, 270).

3. Позбавлений радості (про роздуми, переживання і т. ін.).

Нелегкі роздуми не раз тривожили душу Погиби, І найбільше лякало те, що з кожним днем він все більше віддалявся від золотих долин свого життя і від своєї України (Стельмах, II, 1962, 50).

◊ З нелегки́м се́рцем — з тривогою, у поганому, пригніченому настрої.

Він махнув їй рукою і з нелегким, стривоженим серцем попрямував до села (Стельмах, І, 1962, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелегкий — нелегки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелегкий — див. важкий Словник синонімів Вусика
  3. нелегкий — [неилеигкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  4. нелегкий — -а, -е. 1》 Який має значну вагу; досить важкий. Нелегка ноша. 2》 Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (П. Словник української мови у 20 томах
  6. нелегкий — важки́й на ру́ку. Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний); — Ви, пане Гульський, пам’ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле). нелегки́й на ру́ку. Фразеологічний словник української мови
  7. нелегкий — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови