нелегкий

див. важкий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелегкий — нелегки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелегкий — [неилеигкий] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. нелегкий — -а, -е. 1》 Який має значну вагу; досить важкий. Нелегка ноша. 2》 Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який вимагає великих зусиль (фізичних чи розумових), напруження, затрати енергії для здійснення, розв'язання, з'ясування і т. ін. чого-небудь. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (П. Словник української мови у 20 томах
  5. нелегкий — важки́й на ру́ку. Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний); — Ви, пане Гульський, пам’ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле). нелегки́й на ру́ку. Фразеологічний словник української мови
  6. нелегкий — ВАЖКИ́Й (який має велику вагу, значний вагою), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ВАЖКУВА́ТИЙ, ТЯЖКУВА́ТИЙ, ВАЖКЕ́НЬКИЙ розм., ВАЖЕ́НЬКИЙ розм., ТЯЖЕ́НЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. нелегкий — НЕЛЕГКИ́Й, а́, е́. 1. Який має значну вагу; досить важкий. Лежав там камінь нелегкий, Віками в землю вріс (Граб., І, 1959, 598); Нелегка ноша. Словник української мови в 11 томах