новий

відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Робити щось видатне, знаменне в чому-небудь, докорінно відмінне від попереднього (перев. у якійсь галузі науки). Перший міжпланетний політ радянської космічної ракети відкриває славну сторінку у вивченні космічного простору (З газети); Комп’ютери відкрили нову еру в історії техніки (З журналу).

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам’ята́ти, зга́дувати і под. Дуже довго, тривалий період. (Павло:) Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький); Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха); Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам’ятав (М. Ю. Тарновський); — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб’ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко); // На тривалий час; надовго. — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам’ятає! — втішає її братик (М. Стельмах); Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик).

нове́ сло́во чого, у чому. Передове, прогресивне в чому-небудь (перев. в науці і техніці). Це відкриття було новим словом у науці (З газети).

Нови́й світ. Америка (на відміну від Старого світу — Європи, Азії, Африки). У Новому світі були свої закони (З газети).

нови́ми (і́ншими) очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т. ін. Не так, як раніше; по-іншому. Брів (Кирило) серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (М. Коцюбинський); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (З журналу); Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся (Панас Мирний). і́ншим о́ком. Кілька розмов .. примусили й людей глянути на його (нього) іншим оком (Б. Грінченко).

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на (ще оди́н) ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Справжня автоматизація вносить корінний перелом у виробництво, підіймаючи його на новий, вищий ступінь (З газети); Велика Вітчизняна війна з її .. небувалим масовим героїзмом, дорогою ціною здобутою, але ж такою всесвітньозначимою перемогою піднесла на вищий щабель рівень історичного самоусвідомлення нашого народу і людини (З журналу).

сказа́ти нове́ сло́во в чому. Зробити яке-небудь відкриття або домогтися значних досягнень у певній галузі науки, техніки, культури. Симиренко сказав нове слово в розробці ефективних агротехнічних прийомів, що значно підвищило врожайність садів (З газети).

у (і́ншому, ново́му і под.) сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх (картини) у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети). 2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди (зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка) в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

як (мов, ні́би і т. ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися, втелю́щитися, витріща́тися і под., зневажл. Спантеличено, виявляючи повне нерозуміння, здивування. Вночі, як ми (шевці) поснемо, встромить морду в книжку і дивиться, як баран на нові ворота (М. Чабанівський); Петро мовчав, тільки втелющився в Хлипала, мов баран на нові ворота (Ю. Збанацький). як козе́л на но́ві́ воро́та. — Воли в ярмі, та й ті ревуть…— гримнув на москаля, аж той свистати перестав. Дивиться на його (нього), як козел на нові ворота (Марко Вовчок). як теля́ на но́ві́ воро́та. Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися, витріща́тися і под. 1. З повним нерозумінням. — Більшість, закінчивши гімназію, .. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (П. Колесник). 2. Здивовано, розгублено, спантеличено. — Сказано, знімай оте лахміття! Чого дивишся, як теля на нові ворота (І. Чендей); — Чого очі витріщила, як теля на нові ворота? — замахнувся гарапником Карпо (М. Стельмах); Дмитро глипає то на мене, то на Маринку, як теля на нові ворота (В. Речмедін); — Думаєш, тільки ти не впізнав? — привітався він (Крук) тепло й сердечно.— Позавчора навіть рідна сестра дивилась на мене, мов теля на нові ворота (П. Козланюк). як коро́ва на нові́ воро́та. Бичковський витріщив на неї очі, як корова на нові ворота, і, очевидячки, вагався: чи знайома, чи не знайома? (І. Нечуй-Левицький).

як нова́ копі́йка. Чепурний, охайно одягнений, чистий. Він був увесь як нова копійка (Л. Первомайський); На радощах Семен Федорович купив собі нового костюма, зайшов до перукарні і вийшов звідти як нова копійка (М. Зарудний).