1. Словник синонімів Полюги

новий

(який недавно виник, щойно з'явився) свіжий, жарт, (про посаду людини) новоспечений, (нашвидкуруч приготовлений) скороспечений.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новий — нови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новий — Досі не бачений <�не чуваний>; (- річ) недавно зроблений; (одяг) неношений; (прилад) невживаний; (вік) сучасний, новітній, модерний; (рік) наступний; (звичай) нововведений, новомодний; (- почуття) незвіданий, невідомий, незнаний, перший... Словник синонімів Караванського
  3. новий — Новак, новачок, новенький, новесенький, новінький, новісінький, новітній, нововикладений, нововинайдений, нововиниклий, нововипечений, нововисвячений, нововідкритий, нововідремонтований, новозаселений, новозаснований, новозбудований, новознайдений... Словник синонімів Вусика
  4. новий — -а, -е. 1》 Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Т. Шевченко); Бунін читав свої нові оповідання (М. Словник української мови у 20 томах
  6. новий — нови́й: ◊ <�бу́ти> як нова́ копійка → копійка ◊ Нови́й Львів дільниця міста в районі сучасних вулиць Панаса Мирного, Тернопільської, Запорізької, Литовської... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. новий — відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Робити щось видатне, знаменне в чому-небудь, докорінно відмінне від попереднього (перев. у якійсь галузі науки). Фразеологічний словник української мови
  8. новий — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. новий — Нови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з’явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Шевч., І, 1963, 158); Бунін читав свої нові оповідання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. новий — Нови́й, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік. Ном. № 347. Словник української мови Грінченка