новий

І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний); І раптом Тарас отаке: "Машиністом, каже, хочу". Відтоді подивився на сина інакшими очима (С. Журахович); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої? (В. Сосюра); — Ну да-а-а! — плаксиво крикнула Хима. — Я не хочу, нехай хтось другий піде (В. Винниченко); І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (А. Кримський); (Кукса:) А, то ви все про теє? (Дранко:) Та вже ж не про онеє (М. Кропивницький); Сіла панночка зачісуватись, І така (Устина), і онака, і геть-пріч пішла (Марко Вовчок)

НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін.); ДА́ЛЬШИЙ, ПОДА́ЛЬШИЙ (який настає, з'являється або розташований трохи далі, згодом після кого-, чого-небудь); ЧЕРГОВИ́Й, НОВИ́Й (який іде за попереднім у певному ряду, певній черговості). Проїхали так з кілометр до наступного повороту (О. Гончар); — Я приніс тобі шість прищеп, а до шести шипшин сам прищепиш в наступному році (М. Томчаній); Тоді Хома відходить під другий стіг (М. Коцюбинський); На другий день; А он засиніли ще дальші гори, легким блакитним серпанком повиті (Г. Хоткевич); Динченко помовчав, обдумуючи дальші свої слова (Ю. Шовкопляс); Кость.. побіг уздовж циліндричної поверхні понтона, перескочив на подальший (Ю. Яновський); Ця чудова зустріч і несподіване підвищення, обіцянка подальших нагород та чинів справили на Барка потрібне враження (В. Собко); Щовечора після метушливого дня він сідав за стіл, щоб написати до штабу корпусу чергового рапорта (Н. Рибак); Ми молодієм з кожною весною, усе нові висоти ми берем (В. Сосюра). — Пор. найбли́жчий.

НОВИ́Й (який недавно виник, з'явився, щойно зроблений і т. ін.); НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ (який недавно виник); НОВОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон., СКОРОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон. (який недавно став ким-небудь); НОВОЯ́ВЛЕНИЙ (НОВОЗ'Я́ВЛЕНИЙ) ірон. (який недавно виник; про людину — який недавно став до роботи). В рожевому ранковому диму Нове бетонне місто постає (І. Муратов); Грицько Лисогорко.. справно старостував у новонародженому хоровому гуртку (В. Речмедін); Мій приятель теж був новоспеченим інженером (Л. Дмитерко); Дерев'янко, немов сподіваючись від новоявленого агронома якоїсь каверзи, відступився (В. Логвиненко).

НОВИ́Й (який щойно з'явився й ще не втратив своєї новизни), ОСТА́ННІЙ, СВІ́ЖИЙ підсил. Нові дані; Автомобіль нової серії; Кинув роботу (Сулейман) й почав оповідати синові останню новину, яка вже облетіла Бахчисарай (М. Коцюбинський); Робітники.. підходили до дошки об'яв і розглядали свіжі плакати (П. Панч).

СУЧА́СНИЙ (який існує, відбувається, живе і т. ін. тепер, нині; який стосується найновішого часу, найновішої епохи), ТЕПЕ́РІШНІЙ, НИ́НІШНІЙ, СЬОГОЧА́СНИЙ, СЬОГО́ДНІШНІЙ, НОВИ́Й, НОВІ́ТНІЙ, СЬОГОДЕ́ННИЙ поет., НОВОЧА́СНИЙ поет.; МОДЕ́РНИЙ (найновішої моди). Сучасна епоха; Сучасний етап історичного розвитку; — Не згодна я з вашими думками про теперішній час. По-вашому виходить, що зараз не час для геройства (А. Головко); Він довго не міг заснути, згадував нинішні пригоди (М. Коцюбинський); Перекидались лайкою навіть ясновельможні шляхтичі, неначе дві ворожі улиці, дві юрби сьогочасних парубків з двох ворожих кутків на селі (І. Нечуй-Левицький); (Хуса:) Звичайне, мати, як стара людина, що в часи новітні не може звичаїв старих держати (Леся Українка); Сьогоденні проблеми; Це ж новочасні миру голуби — Оці лункі, стрімкі аероплани (М. Рильський); Модерне взуття.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

новий

Значення в інших словниках