новий

Новак, новачок, новенький, новесенький, новінький, новісінький, новітній, нововикладений, нововинайдений, нововиниклий, нововипечений, нововисвячений, нововідкритий, нововідремонтований, новозаселений, новозаснований, новозбудований, новознайдений, новозроблений, новоз'явлений, новомодний, новонабутий, новонавернений, новонароджений, новонаселений, новообраний, новоорганізований, новоосвоєний, новоприбулий, новопридбаний, новопризваний, новопризначений, новоприйнятий, новопрокладений, новорічний, новосаджений, новосел, новоселець, новоспечений, новоспоруджений, новостворений, новостворюваний, новосформований, новоутворений, новочасний, новоявлений

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

новий — (який недавно виник, щойно з'явився) свіжий, жарт, (про посаду людини) новоспечений, (нашвидкуруч приготовлений) скороспечений. Словник синонімів Полюги
новий — нови́й прикметник Орфографічний словник української мови
новий — Досі не бачений <�не чуваний>; (- річ) недавно зроблений; (одяг) неношений; (прилад) невживаний; (вік) сучасний, новітній, модерний; (рік) наступний; (звичай) нововведений, новомодний; (- почуття) незвіданий, невідомий, незнаний, перший... Словник синонімів Караванського
новий — -а, -е. 1》 Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Т. Шевченко); Бунін читав свої нові оповідання (М. Словник української мови у 20 томах
новий — нови́й: ◊ <�бу́ти> як нова́ копійка → копійка ◊ Нови́й Львів дільниця міста в районі сучасних вулиць Панаса Мирного, Тернопільської, Запорізької, Литовської... Лексикон львівський: поважно і на жарт
новий — відкрива́ти / відкри́ти (нову́) сторі́нку (е́ру) в чому. Робити щось видатне, знаменне в чому-небудь, докорінно відмінне від попереднього (перев. у якійсь галузі науки). Фразеологічний словник української мови
новий — І́НШИЙ займ. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ (ІНА́КИЙ), НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙ розм., НОВІ́ТНІЙ рідше, О́НИЙ заст., ОНА́КИЙ заст. Словник синонімів української мови
новий — Нови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
новий — НОВИ́Й, а́, е́. 1. Який недавно виник, з’явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. Серед села вдова жила У новій хатині (Шевч., І, 1963, 158); Бунін читав свої нові оповідання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
новий — Нови́й, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік. Ном. № 347. Словник української мови Грінченка