обоє

гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик); Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд).

диви́тися обома́. Бути уважним, дуже обережним, пильним, обачним. Обиратимуть комітет на волосному сході. Отам треба буде дивитись обома. Щоб не поміняти шило на швайку (А. Головко).

обо́є рябо́є, зневажл. Схожі між собою якимись рисами характеру, поведінкою і т. ін.; однакові в чомусь. (Шило:) Та цур йому згадувати: обоє рябоє (М. Старицький); Про це скупе подружжя кажуть, що вони обоє рябоє (М. Стельмах); — А Христина його ждала? — Де вже. Як повіялася в ту евакуацію, так вернула, переказували, з іншим. Обоє рябоє (П. Дорошко); Обоє рябоє — і населення і ми. Всі однаково з убогенькими душевними габаритами. Міщанин на міщанині (О. Довженко); // жарт. Зайняті однією справою. — Я нічого не хочу, але чого ти приндишся? Ми тепер обоє рябоє. Я колгоспник, і ти тракторист (Б. Харчук).

обома́ ву́хами, зі сл. слу́хати. Уважно, намагаючись нічого не пропустити. Запанувала мертва тиша. Глядачі обома вухами слухали, як співає С. Крушельницька. Хіба що іноді хтось стримано, в кулак прокашляється (З журналу).

обома́ нога́ми вже в моги́лі. Такий, що скоро помре; безнадійно хворий, немічний. (Мати:) Петро он обома ногами вже в могилі, а й той перед ними (фашистами) шапки не зняв, не схилив голови (Ю. Збанацький).

обома́ рука́ми. 1. зі сл. голосува́ти, підтри́мувати і под. Повністю, цілком. — Я обома руками голосую за них ..— Ми часто за узагальнення голосуємо обома руками, а від конкретного, буденного уміємо відмахнутись теж обома руками (М. Стельмах); — Візьми Мукузанського. Орел. .. Отож голосую за нього, як кажуть, обома руками (А. Крижанівський). 2. Охоче, без вагань, без роздумів. — Якби мені князь давав село, я б загарбала його обома руками (І. Нечуй-Левицький); Грицько .. глянув на Чумака. Ну й бідовий цей учитель! За все береться обома руками (В. Речмедін); Запропонуй їй (Шпачисі) на вибір — собор чи критий ринок? Обома руками буде за ринок. Що той собор для неї в житті? (О. Гончар).

обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого—що. З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Стара Векла обома руками ухопилась за свого (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і, вже не дрочачись, сказала: “Піду, тільки нехай об осені” (Г. Квітка-Основ’яненко).

підпи́суватися (розпи́суватися) / підписа́тися (розписа́тися) обома́ рука́ми під чим. Охоче і повністю погоджуватися з чим-небудь, виявляти свою повну згоду. Я з задоволенням прочитав дисертацію і обома руками підписуюсь під її науковими висновками (З усн. мови).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обоє — обо́є числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. обоє — Обох, числ. збірн. З певним родом не пов’язаний. Обоє – молодиця й дівчинка – всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М. Літературне слововживання
  3. обоє — обох, числ. кільк., збірн. Уживається на означення двох названих або відомих осіб різної статі, роду; і він, і вона. || Уживається на означення двох названих або відомих недорослих істот, малят (дітей, звірят і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обоє — ОБО́Є, обо́х, числ., збірн. Уживається на означення двох названих або відомих осіб різної статі, роду; і він, і вона. Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Вовчок, І, 1955, 3); Соломія вхопила за гіллячки... Словник української мови в 11 томах
  5. обоє — ОБО́Є, обо́х, числ., збірн. Уживається на означення двох названих або відомих осіб різної статі, роду; і він, і вона. Батько наш був дуже добрий; жалував нас обох рівно, і брата й мене (Марко Вовчок); Соломія вхопила за гіллячки, Остап придержав пліт... Словник української мови у 20 томах
  6. обоє — ДВО́Є, ДВІ́ЙКО (ДВО́ЙКО) розм.; ОБО́Є, ОБО́ЙКО розм., ОБО́ЄЧКО розм. (на означення двох названих або відомих осіб, предметів різної статі, роду). Був собі дід та баба.. Удвох собі на хуторі жили, Як діточок двоє, — Усюди обоє (Т. Словник синонімів української мови
  7. обоє — Обо́є, обо́х, обо́м, обома́ (непр. відмінки від оба́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обоє — Обо́є, обо́х, обо́м, обома числ. Обое. Въ приложеніи къ людямъ обоє употребляется только въ томъ случаѣ, если говорится о мужчинѣ и женщинѣ вмѣстѣ. Є в мене криниця край перелазу, та вмиємось, милесенький, обоє разом. Чуб. V. 54. ум. обойко. Словник української мови Грінченка