обсновувати
обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Вже вона не даремно так довгі літа до мене прилещувалась, обсновувала мене, мов павук (І. Франко); Ти обснуєш чоловіка, як павук, та й висисаєш із нього кров (Л. Мартович). оплести́, мов му́ху павути́ною. (Василь:) Оплели мене, мов муху павутиною! Коли я тепер відвернусь від Домахи, коли я зречуся мого єдиного сина, то нехай мене Господь покара (М. Кропивницький). обснува́ти павути́нкою. Обснували тебе Павутинкою, Отруїли тебе Міщанинкою (М. Гірник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсновувати — обсно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обсновувати — -ую, -уєш, недок., обснувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. || перен., розм. Оточувати з усіх боків. 2》 перен. Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсновувати — ОБСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. кого, що. Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. А чим дальше, тим нитка скоріше торочиться, біжить, обсновує якісь дерева, хрести, могили (Н. Словник української мови у 20 томах
- обсновувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обсновувати — ОБСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. А чим дальше, тим нитка скоріше торочиться, біжить, обсновує якісь дерева, хрести, могили (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах