1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обсновувати

обсно́вувати

-ую, -уєш, недок., обснувати, -ую, -уєш, док., перех.

1》 Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати.

|| перен., розм. Оточувати з усіх боків.

2》 перен. Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

3》 перен. Позбавляти власної волі, свободи дій; підкоряти собі, своєму впливові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обсновувати — обсно́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обсновувати — ОБСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док. 1. кого, що. Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. А чим дальше, тим нитка скоріше торочиться, біжить, обсновує якісь дерева, хрести, могили (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. обсновувати — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище. Фразеологічний словник української мови
  4. обсновувати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. обсновувати — ОБСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. А чим дальше, тим нитка скоріше торочиться, біжить, обсновує якісь дерева, хрести, могили (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах