1. Фразеологічний словник української мови

ой

ой, ле́ле. Уживається для вираження здивування, захоплення, страху, жалю і т. ін.; ох. Зазирнув (Макар Іванович) у передпокій .. і охолов. Ой, леле! Офіцер… (М. Коцюбинський); Ой, леле, Христя вже пішла, а я ще сиджу (С. Васильченко); о (і) ле́ле. І раптом він — о леле! — у стіні Побачив двері ще якісь чудні (М. Бажан); Читаю. І леле! Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося (З газети). ой, ле́ле-ле́ле. Ой, леле-леле, чого тільки не чували ми тут (Остап Вишня).

(ой (ох)) ма́тінко (ж) моя́ (рі́дна)! Уживається для вираження захоплення, здивування, радості, незадоволення і т. ін. — Через три-чотири місяці завернеш в цей же колгосп. Ідеш прямо на ферму. Думаєш, що тут усе перемінилося за цей час. В корівник — а там, матінко моя! Все залишилось, як і було (А. Хорунжий); Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й обпав. Кричала до дівчат: — Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться! (А. Головко). ой, ма́тінко. — Ганну сьогодні били, учора Параску, а завтра, мабуть, уже моя черга. Ой, матінко, коли б там не огледілись іще за мене! (Марко Вовчок). ма́тінко ти моя́. Товстопикий був (Карпо), товстоногий. І рудий — матінко ти моя.. Як стара солома (Григір Тютюнник).

ох (ой), (мені́) ли́хо! Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т. ін. (перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ’яненко). ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) (мені́ (моє́))! — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко); (Шельменко:) Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський); — Дивись, не здумай любов закрутити! — Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ой — ой вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ой — див. ох Словник синонімів Вусика
  3. ой — виг. 1》 Уживається для вираження фізичного болю, страждання. 2》 Уживається для вираження переляку, жаху і т. ін. || Уживається для вираження тривоги, неспокою, несподіваної згадки про щось невідкладне і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ой — ОЙ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання. Бахнув [козак] наосліп з рушниці. – Ой! – скрикнув Остап, вхопивсь за груди й захитався (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ой — ой: ◊ ой, ма́мо злота вигук, що виявляє радість, здивування, розпач, неочікуваність тощо (ст)||мамунцьо злота; ой, Ісусе солодкий; ой, Матко найсолодша <�Милятинська> ◊ ой, Ісу́се солодкий = ой, ма́мо зло́та ◊ ой, Ма́тко найсоло́дша <�Милятинська> = ма́мо зло́та Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ой — Ой, їхав я серед моря драбинчастим возом, оглянувся перед себе — повна люлька раків. Говорить небилиці. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. ой — Ой! ой-о́й! виг.; ой-йо-йо́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ой — ОЙ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання. Бахнув [козак] наосліп з рушниці. — Ой! — скрикнув Остап, вхопивсь за груди й захитався (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. ой — Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Словник української мови Грінченка