ой

Ой, їхав я серед моря драбинчастим возом, оглянувся перед себе — повна люлька раків.

Говорить небилиці.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ой — ой вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ой — див. ох Словник синонімів Вусика
  3. ой — виг. 1》 Уживається для вираження фізичного болю, страждання. 2》 Уживається для вираження переляку, жаху і т. ін. || Уживається для вираження тривоги, неспокою, несподіваної згадки про щось невідкладне і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ой — ОЙ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання. Бахнув [козак] наосліп з рушниці. – Ой! – скрикнув Остап, вхопивсь за груди й захитався (М. Словник української мови у 20 томах
  5. ой — ой: ◊ ой, ма́мо злота вигук, що виявляє радість, здивування, розпач, неочікуваність тощо (ст)||мамунцьо злота; ой, Ісусе солодкий; ой, Матко найсолодша <�Милятинська> ◊ ой, Ісу́се солодкий = ой, ма́мо зло́та ◊ ой, Ма́тко найсоло́дша <�Милятинська> = ма́мо зло́та Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. ой — ой, ле́ле. Уживається для вираження здивування, захоплення, страху, жалю і т. ін.; ох. Зазирнув (Макар Іванович) у передпокій .. і охолов. Ой, леле! Офіцер… (М. Коцюбинський); Ой, леле, Христя вже пішла, а я ще сиджу (С. Васильченко); о (і) ле́ле. Фразеологічний словник української мови
  7. ой — Ой! ой-о́й! виг.; ой-йо-йо́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ой — ОЙ, виг. 1. Уживається при вираженні фізичного болю, страждання. Бахнув [козак] наосліп з рушниці. — Ой! — скрикнув Остап, вхопивсь за груди й захитався (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. ой — Ой межд. Ой, ай. Ой боляче! Ой страшно! Ой гляди, щоб я тобі чуба не нам'яв! Въ стихотвореніяхъ очень часто въ началѣ стиха, а иногда, для пополненія размѣра и въ серединѣ его. Ой здорова, моя мила, ой як ся ти маєш? Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Словник української мови Грінченка