переливати

перелива́ти з пусто́го (та) в поро́жнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні розмови. Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький); — Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський). си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр.. присл..). 2. Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. — У гостях тілько (тільки) б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи, я сьогодні “Кобзаря” дочитаю (Панас Мирний); — Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах .. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов); — Ти ж обіцяла.— Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі.— Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок). перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідім, куме, з сього пекла, най собі тут переливають (пани) з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей).

перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко).