переливати

ПЕРЕЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЛИ́ТИ, ллю́, ллє́ш і рідко ПЕРЕЛЛЯ́ТИ, лля́ю, лля́єш, док.

1. перех. Лити рідину з одного вмістилища в інше, з чогось на щось.

Розлилась Рось рукавами й рукавцями поміж зеленими острівцями, розсипалась по камінні, переливаючи білу хвилю з каменя на камінь (Н.-Лев., І, 1956, 51);

Одв’язує [чоловік] тиковку від ціпка, переливає в неї всю воду з кухля і знов прив’язує (Л. Укр., III, 1952, 127);

Домаха виймає з печі гарячий горщик.., швидко переливає в миску бурий, загущений рибою й квасолею, розсіл (Стельмах, І, 1962, 115);

// перен. Передавати, повідомляти іншому свої знання, почуття, думки і т. ін.

Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину… (Шевч., II, 1963, 252);

Все розповідав [Кузьма] Оверкові, як рідній дитині, розкривав очі — переливав у голову найдорожче, що є в людини — пізнання світу (Горд., II, 1959, 71);

Пливе [танцівниця] в прозорім танці, Простерши білих два крила, Немовби Грузія киянці Свій дух гірський перелила (Рильський, Мости, 1948, 75);

// перен. Виражати почуття віршами, співом і т. ін.

Вона співа — і серця поривання У згуки ті вона перелива (Гр., І, 1963, 68);

Свій біль переливаючи в сонети, Іван Франко дививсь на Львів крізь грати (Павл., Бистрина, 1959, 164);

Наші сльози гіркі перелили ми в сумні приповістки (Мирний, V, 1955, 280);

// перен., спец. Передавати з одного місця зберігання в інше (про гроші).

Тільки при націоналізації банків можна добитися того, що держава знатиме, куди і як, звідки і в який час переливають мільйони і мільярди (Ленін, 34, 1973, 154).

∆ Перелива́ти (перели́ти) кров — вводити кому-небудь чужу кров з лікувальною або науковою метою.

Переливаючи кров однієї породи птиці іншій, можна різко змінити їх спадкові ознаки (Наука.., 2, 1959, 40).

◊ Перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє:

а) повторюватись, вести непотрібні або малозмістовні розмови.

Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме тільки іншими словами (Н.-Лев., І, 1956, 376);

б) займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи.

Одна й друга дискусія були зовсім безплодні, бо переливали з пустого в порожнє (Фр., XVI, 1955, 291).

2. перех. і без додатка. Наливати понад міру.

Карпо Чумак з бригадирами, усе пояснивши, слідкував, щоб не переливали угноєння, не попалили корінь (Кучер, Трудна любов, 1960, 560);

Кобзар рвучко підвівся. Ухопив пляшку, підставив склянку. Розбризкав, перелив (Жур., Дорога.., 1948, 10).

◊ Перелива́ти (перели́ти) [ча́шу] че́рез край (ві́нця і т. ін.) — роблячи що-небудь зайве, непотрібне, завдавати шкоди іншим.

На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (Стар., Вибр., 1959, 10).

3. перех. Поливати зверху чим-небудь рідким; обливати.

Люди, зачувши повернення молодих, виходять до колонок водогону, набирають повні відра води й доручають піонерам та школярам переливати дорогу водою так, щоб аж колеса машин були облиті (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 99).

4. тільки недок., перех., рідко. Відбивати в собі блиск, гру барв, кольорів і т. ін.

Півтора Лиха впрів навіть од тої уяви: його лисина, зрошена потом, ловила й переливала блиск лампи (Коцюб., II, 1955, 45).

5. перех. Набирати іншої форми завдяки литтю.

Ну, так знаю я й без того, Що кипіло ти [злото] в огні; Як тебе в ясну обручку Золотар переливав (Щог., Поезії, 1958, 183);

Щоб поповнити недостачу в артилерії, Петро [І] наказав зняти з кожної третьої церкви дзвони і перелити їх на гармати (Іст. СРСР, II, 1957, 13);

Їх [дзвони] нині ж мали мирославці зняти, щоб перелляти на гармати й гаківниці (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 375);

// Відливати ще раз, повторно.

— Невже ж йому [металу] пропадати? Невже ж.. наново переливати, переробляти? (Вишня, І, 1956, 337).