переливатися
ПЕРЕЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕЛИ́ТИСЯ, ллє́ться і рідко ПЕРЕЛЛЯ́ТИСЯ, лля́ється, док.
1. Литися з одного вмістилища в інше.
Булькає, переливаючись із барильця в карафки, добуте з радгоспних льохів вино (Гончар, Тронка, 1963, 142);
// перен. Переходити з одного стану в другий, від одного почуття до іншого, від однієї думки до іншої і т. ін.
Матвій Матвійович був дуже людяний, добрий, м’який до того безмежжя, яке переливається у безвільність (Вол., Місячне срібло, 1961, 51);
// Перетворюватися в що-небудь інше.
Минули роки, ім’я Чапаєва перелилося в пісню, і лишився він у народній пам’яті, як живий (Укр.. казки, 1951, 399);
То спека, то стужа… Сіяв — не вродило… Мисль якось не здужа Перелитись в діло (Граб., І, 1959, 425).
◊ Перелива́тися (перели́тися) в ду́шу — передаватися від однієї людини до іншої.
Горе з серця мого переллється в твою душу і згаснеш від нього (У. Кравч., Вибр., 1958, 41);
Перелива́тися (перели́тися) у ве́чір (ра́нок і т. ін.) — поступово переходити в іншу частину доби.
День переливається у вечір.
2. Виливатися через край якогось вмістилища, якоїсь посудини.
Налляв [Микольцьо] дві склянки пива й показував Славкові на густу піну, що аж переливалася через верх (Март., Тв., 1954, 450);
Було зовсім тихо. Навіть шум води, що неквапно переливалася через пощерблену вершину греблі, не долинав сюди (Голов., Тополя.., 1965, 137);
// Литися стрімко, переміщатися через що-небудь (про річку, потік і т. ін.).
Ціла річка води текла у сад, гула, як на лотоках, місцями переливалась по перекатах і гуркотіла, вливаючись у Сулу (Стор., І, 1957, 367);
Одразу ж за скелею шуміла, дзвеніла на камені, переливалась Рось (Скл., Святослав, 1959, 464).
◊ Перелива́тися (перели́тися) че́рез край — те саме, що Перелива́тися (перели́тися і т. ін.) че́рез ві́нця ( див. ві́нця).
Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (Довж., III, 1960, 358).
3. тільки недок. Повільно литися, коливатися (про рідину).
Десь в глибинах землі, наче в череві великої тварини, щось важко сопло, булькало, тихо переливалося (Кол., Терен.., 1959, 209);
В самому заповіднику, як у справжнім оазисі, переливалась і свіжила повітря вода (Рильський, III, 1956, 27);
// Обертатися в організмі (про кров).
Кров переливається їй у жилах, б’є в висках (Кобр., Вибр., 1954, 168);
*Образно. Український народ любить вірменських богатирів; та сила, що по жилочках переливається в Давиді Сасунському, особливо зрозуміла і близька йому (Тич., III, 1957, 96);
// Повільно рухатися, пересуватися (про повітря, вітер і т. ін.).
Була на диво тиха і ясна погода. Повітря прозоро переливалося вдалині (Ткач, Крута хвиля, 1954, 344);
Тільки над схилом хлюпотів, переливався пахучий, як квіти, як буйна земля, вітрець (Коцюба, Нові береги, 1959, 385);
// перен. Плавно коливатися.
Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (Гончар, Людина.., 1960, 90);
Крізь загальний гамір юрби, що переливається, вирує навколо мене, чую якийсь знайомий голос (Кол., На фронті.., 1959, 82).
4. Блищати різними кольорами, відтінками кольорів.
Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво.., переливалось на змочених росою плугах (Коцюб., І, 1955, 104);
// Переходити від одного кольору, тону до іншого.
Вона.. дивилась на море, що було неспокійне того дня, переливалось то темною крицею, то ярим смарагдом (Л. Укр., III, 1952, 612);
Очиці бистрі [у Галочки], аж горять, на виду краска у щочечках так і переливається (Кв.-Осн., II, 1956, 353);
Доріжка була обсаджена чорнобривцями, що переливались від гарячо-жовтого до червоного, майже чорного (Вільде, Сестри.., 1958, 408).
Перелива́тися вогня́ми (кольора́ми, зо́лотом і т. ін.) — відблискувати різноманітними барвами.
Золотим вінцем підіймається місяць, переливаються різними кольорами зорі (Стельмах, І, 1962, 264);
Свіжа людина й не подумала б, що ця дівчина з пишним волоссям, яке переливається золотом, тяжко хвора (Ткач, Плем’я.., 1961, 164);
Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (Головко, II, 1957, 113).
5. Звучати тонами, що переходять один в один.
Згори лине жайворонкова пісня; доноситься голос, як срібний дзвіночок, — тремтить, переливається, застигає в повітрі… (Мирний, І, 1949, 125);
Далекий грім гудить, грохотить і переливається межи розпадинами сірих скал (Фр., VIII, 1952, 317);
Тихі мелодії, прозорі й сонячні, непомітно переливалися в надривні бурхливі акорди (Корн., Разом із життям, 1950, 48).
6. тільки недок. Пас. до перелива́ти.
Значення в інших словниках
- переливатися — перелива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- переливатися — (з А у Б) литися; (із стану в стан) переходити, перетворюватися; (з посуду) виливатися; (- кров) циркулювати; (барвами) мінитися, вилискувати, перлитися, грати <�веселкою>, леліти. Словник синонімів Караванського
- переливатися — див. блищати; лити Словник синонімів Вусика
- переливатися — [пеиреилиеватиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- переливатися — -ається, недок., перелитися, -ллється і рідко переллятися, -лляється і -ллється, док. 1》 Литися з одного вмістилища в інше. || перен. Переходити з одного стану в інший, від одного почуття до іншого, від однієї думки до іншої і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переливатися — ПЕРЕЛИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕЛИ́ТИСЯ, ллє́ться і рідко ПЕРЕЛЛЯ́ТИСЯ, лля́ється, док. 1. Литися з одної місткості в іншу. Булькає, переливаючись із барильця в карафки, добуте з радгоспних льохів вино (О. Гончар); // перен. Словник української мови у 20 томах
- переливатися — перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Фразеологічний словник української мови
- переливатися — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови