плести

наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. намагатися підкорити собі кого-небудь, заволодіти кимсь, домогтися свого. (Кай Летіцій:) Друже, ми не знаєм, які та секта наставляє тенета на неофітів (Леся Українка); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (І. Цюпа); Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші розкинули свої тенета (Панас Мирний); Він розкинув свої сіті так широко, що щастя, коли не тут, то там мусило попастися в них (І. Франко); Можливо, поліція так діяла з якимось наміром, хитро розставляючи пастки, щоб вислідити його (Дорошенка) на волі і напасти на слід (І. Цюпа); Василь втямив, звідки гроза насувається. Виходить, знову ксьондз якісь сильця розставляє (І. Головченко і О. Мусієнко).

плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань! — прикрикнув на Даню Льошка.— Треба працювати, а не язиком патякати (Ю. Мокрієв); Його підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язико́м (певний час). Вона подумала, що син поплеще язиком про поле та насіння і замовкне, як було досі (С. Чорнобривець). 2. Говорити, поширювати плітки, вигадувати таке, чого немає і не було. Подумала (Зоя), що в містечку завтра про неї плескатимуть язиками бознащо, але це враз і забулося (А. Хорунжий); — Верзеш ти щось, хлопче. Де ти був, що бачив — нас то не стосується: наше діло теляче .. Його (Михайла Івановича) підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремно плести язиком (Ю. Збанацький). поплеска́ти язика́ми (певний час). Тижнів два тому Віктор і Люда повернулися з відпустки і минулої неділі справили своє весілля. В селищі з цього приводу трохи поплескали язиками і замовкли (Є. Журахович).

плести́ банелю́ки (плете́ники), зневажл. Говорити щось пусте, неістотне. Що ти мені банелюки плетеш? (Гал.-руські.. приповідки); І ледарем обізвали, і безсовісним охрестили .. Усе мужньо я стерпів. Плетіть, думаю, свої плетеники (З газети).

плести́ інтри́ги. Діяти підступно, прагнучи досягти певної мети. Стільки безглуздих інтриг плели кумоньки довкола його особи (Ірина Вільде).

плести́ ли́ко. Говорити нескладно, безладно, плутано. — Послухайте, що завів п’яний Андрон. Нализався й лико плете (В. Земляк).

плести́ мандро́ни, діал. Говорити нісенітниці, дурниці. А Михайло коло кварти У шинку сидів і сміявся, строїв жарти Та мандрони плів (І. Франко).

плести́ (писа́ти, випи́сувати і т. ін.) кре́нделі нога́ми, жарт. 1. Іти нетвердою ходою, хитаючись, плутаючи ногами (про п’яного). Дві постаті, обнявшись, плели кренделі по грязюці ногами (А. Головко). 2. Танцюючи, робити незвичні па. ви́писати нога́ми кре́нделя. Танцював весь клас .. Він саме збирався виписати ногами якогось кренделя (Є. Кравченко).

плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба. Говорити дурниці, нісенітниці, обдурюючи кого-небудь. — Вона вірить сьому шарлатанові, а він їй плете сухого дуба (І. Франко); Вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка).

плести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну). Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян). мота́ти павути́ну. Глитай павутину мотав, та сам від того сконав (Укр.. присл..). заво́дити павути́ну. Він .. знав кожного вдачу, душу й заводив свою .. павутину на цілу околицю (І. Нечуй-Левицький).