1. Приповідки або українсько-народня філософія

плести

От плете, ні сіло, ні пало

Говорить нісенітниці.

Плете мандрони.

Говорить байки, щоб мали з чого сміятися.

Плететься на язиці, та не годен сказати.

Знає, та не годен висловити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плести — (перевиваючи, скручувати) вити, сплітати, (косу) заплітати, (виготовляти щось з пряжі, ниток) в'язати. Словник синонімів Полюги
  2. плести — плести́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. плести — Сплітати, виплітати, переплітати, (мережу) в'язати; (язиком) ПЛЕСКАТИ, ід. плести сухого дуба; (інтриґи) снувати, (плітки — ще) ширити; док. НАПЛЕСТИ, наговорити сім мішків гречаної вовни. Словник синонімів Караванського
  4. плести — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  5. плести — [плеисти] -еиту, -еитеш, -еитеимо, -еитеите; мин. пл'іy, плеила; нак. -еити, -еит'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. плести — плету, плетеш; мин. ч. плів, плела, плело; наказ. сп. плети; недок., перех. 1》 Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з'єднувати в одно ціле; виготовляти що-небудь виттям, переплітанням. Плести косу. Плести панчоху. || перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. плести — Пле́сти́, плету́, плете́ш; плів, плела́, плели́; плі́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. плести — ПЛЕСТИ́, плету́, плете́ш; мин. ч. плів, плела́, ло́; наказ. сп. плети́; недок., що. 1. Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з'єднувати в одно ціле; виготовляти що-небудь виттям, переплітанням. Словник української мови у 20 томах
  9. плести — пле́сти говорити нісенітниці (м, ср, ст): Та що ти плетеш, я навіть не була вчора на тій забаві, я була в цьоці Зоні (Авторка)|| = папляти ◊ баляндра́си пле́сти заговорювати, розповідаючи небилиці, дурниці; розповідати неймовірні, невірогідні історії... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. плести — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  11. плести — ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  12. плести — ПЛЕСТИ́, плету́, плете́ш; мин. ч. плів, плела́, ло́; наказ. сп. плети́; недок., перех. 1. Перевиваючи пасма, волокна, нитки і т. ін., з’єднувати в одно ціле; виготовляти що-небудь виттям, переплітанням. Словник української мови в 11 томах
  13. плести — Плести, -ту, -теш гл. 1) Плесть. Дівочки та віночки та плестимуть. Мет. 154. Плетуть сітки та на твої дітки. н. п. 2) Вязать. Плести панчохи. 3) Вить. Плете... вірьовки. Г. Барв. 14. 4) — лозу. Словник української мови Грінченка