поглядати

диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) на кого—що і без додатка. Виявляти незадоволення ким-, чим-небудь, недовіру, відразу у ставленні до когось, чогось. Бачу, уже на мене всі косо дивляться: то чого дитина кричить, то нікому пшона стовкти, то печі вимазати… (Панас Мирний); — До багатої не йди, бо на тебе зразу почне дивитися косо (М. Стельмах); Мушу замітити, що більшість духовенства дивилася все криво на всякі бодай трохи ясніші проблиски свобідної думки (І. Франко); — Най би тато не фундулився (не сердився) на Григорія, а то все на нього боком дивився.., а той і розгубився (О. Кобилянська). погляда́ти криви́м о́ком (час від часу). — Думаю я, що не треба заходити (до хати) цілими роями, а по одному, по двоє. Для чого привертати увагу недремного жандармського ока? Та вже й хазяйка моя щось ніби кривим оком поглядає (М. Сиротюк).

диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний); За шість років перебування в російській армії Фуль не вивчив жодного російського слова, на всіх дивився звисока (П. Кочура); Аристократи-письменники згори вниз гордо поглядали на різночинців і семінаристів, а про письменників із народу — просто уже й говорити не доводиться! (П. Тичина); — Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман .. проспить молоду (П. Куліш). диви́тися зго́рда. Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (І. Нечуй-Левицький).

погляда́ти ско́са (зи́зом, скри́ва і т. ін.) на кого—що. Ставитися недоброзичливо або з підозрою до кого-небудь, виявляти своє незадоволення кимось. — Старий Навроцький людина проста, чесна, він одразу полюбив мене, а мачуха й досі скоса поглядає на мене (І. Нечуй-Левицький); Гаряча пора на полі давно перейшла, і хазяїн скоса поглядав на своїх наймитів, ніби шукаючи нагоди потурити з двору (І. Муратов); — Не до смаку це припало Мамаєві. Бачу, зизом поглядає на самого князя (О. Ільченко); Ой піду до брата… Брат мене приймає, А братова жінка Скрива поглядає (Нар. пісня..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поглядати — (час від часу дивитися кудись) позирати, (бистрим поглядом) зиркати, глипати, (кокетливо) стріляти, (сердито) блимати, блискати. Словник синонімів Полюги
  2. поглядати — погляда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. поглядати — Позирати, зиркати, стріляти <�очима, оком>, р. подивлятися, (сердито) блискати <�очима>; (за ким) наглядати, стежити. Словник синонімів Караванського
  4. поглядати — див. дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  5. поглядати — -аю, -аєш, недок. 1》 Дивитися час від часу на кого-, що-небудь, кудись; подивлятися. || Наглядати, стежити час від часу за ким-, чим-небудь. 2》 Те саме, що дивитися 1). || перен. Ставитися яким-небудь чином до когось або чогось, сприймати якимсь чином. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поглядати — ПОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Дивитися час від часу на кого-, що-небудь, кудись; подивлятися. Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. поглядати — ДИВИ́ТИСЯ перев. на кого-що (спрямовувати погляд на когось, щось), ГЛЯДІ́ТИ розм., ЗИ́РИТИ розм., ГЛИ́ПАТИ розм., НАВО́ДИТИ О́КОМ розм., НАСТАВЛЯ́ТИСЯ розм. рідше, ЗРІ́ТИ заст., СПОЗИРА́ТИ заст.; СПОСТЕРІГА́ТИ кого, що, ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ), ЗОРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. поглядати — ПОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Дивитися час від часу на кого-, що-небудь, кудись; подивлятися. Отак вона вишивала, У віконце поглядала, Чи не ревуть круторогі, Чи не йде чумак з дороги (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. поглядати — Погляда́ти, -да́ю, -єш гл. Посматривать, поглядывать, взглядывать. Не поглядай, серце, на других. Мет. 54. Словник української мови Грінченка