полити

облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. газетки обливає (запроданець) брудом українську землю (Ю. Збанацький); — Адресок пришли хоч, де ти будеш…— Буду там, де ніхто мене не падлючитиме! Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (О. Гончар); (Юрко:) Ну, це вже нахабство! Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом (Я. Мамонтов); Відбувалися збори, оба (обидва) кандидати обкидали болотом один одного (І. Франко); Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського (М. Стельмах); Бригадирова проходу не давала (Єльці). До клубу не показуйсь — викляне, обкидає багном привселюдно.— Байстрючка! Оце вас такого в школі вчили? Як чоловіків чужих відбивати? (О. Гончар); Крім неписьменного базікання про поезію, він (Фотій) намагався облити брудом весь мій рід (Т. Масенко); Як все просто виходить у цієї людини! Схотіла — облила брудом матір і дітей, зробила їх наклепниками і скандалістами; відчула, що запахло паленим,— зажадала лист назад (З газети); — Неможливо собі уявити, щоб він (обвинувач) перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Ти ще відповісиш за такі слова і за те, що дівчину облив помиями (В. Вільний). обли́тий бру́дом. Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко). полива́ння бру́дом. Він уже мало звертав уваги на те, що говорять про нього. А почалося поливання брудом давно. Скільки воно забрало сил і здоров’я (З газети).

полива́ти / поли́ти по́том, зі сл. зе́млю, по́ле і т. ін. Важко працювати, трудитися, обробляючи землю. Сидить смерд на землі, та не він господар; оре землю, поливає її своїм потом, та бояринові і князеві кращу частку врожаю мусить давати (А. Хижняк); Перебивався (Гордіїв рід) тим, що абияк орав, скородив, засівав, поливав потом запорізькі волелюбні степи (Л. Дмитерко). поли́тий по́том. — Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом (М. Коцюбинський).

полива́ти / поли́ти сльоза́ми (слізьми́, сльозо́ю і т. ін.) що. Плакати невтішно; плакати, страждаючи. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами поливає, І Господа просить (Т. Шевченко); Він (Т. Г. Шевченко) писав і не знав, що тисячі жінок поливатимуть сльозами його щирі, його гнівні рядки, його “Катерину” (О. Іваненко); Він читав його (“Кобзар”), коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Ю. Збанацький). полива́ти гірки́ми слізьми́. Гомоніли одрадяни про несподіване Федорове щастя .. Коли б ще не довелося Федорові гіркими слізьми поливати те покумання… (Панас Мирний). поли́тий сльоза́ми (слізьми́). (Мамай:) Ось яка вона, значить, наша земля… Слізьми полита (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полити — [политие] поул':у, -л':еш, -л':еимо, -л':еите; мин. -лиў, -лиела; нак. -лий, -лийтеи Орфоепічний словник української мови
  2. полити — див. поливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полити — поли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. полити — ПОЛИ́ТИ див. полива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. полити — ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Словник синонімів української мови
  6. полити — Поли́ти, поллю́, поллє́ш, поллє́, -ллю́ть; поли́й, -ли́йте; поли́в, -лила́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. полити — ПОЛИ́ТИ див. полива́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. полити — Полити см. поливати. Словник української мови Грінченка