понести

баляндра́си понести́ / не́сти, жарт. Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т. ін. І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (І. Котляревський).

куди́ но́ги несу́ть / понесу́ть, перев. зі сл. піти́, втіка́ти і т. ін. У будь-якому напрямку, куди-небудь, не вибираючи дороги. Я був битий і словами і своїми власними думками! Отож утікав від цих побоїв, куди ноги несли (Л. Мартович); Ледве дочекавшись зміни, Надійка вибігла на вулицю і пішла тротуаром так, без мети, просто куди ноги несли (В. Козаченко); Кожний тільки й думав, щоб вихопитися з оцього жахливого крутіжа й втекти, куди його ноги понесуть (Б. Лепкий).

лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. (Тишко:) Давайте вечеряти! (Палажка:) Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний).

лихи́й несе́ / прині́с (поні́с) кого, що, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-, чого-небудь або небажаного руху кудись; іде хтось. Аж ось лихий царя несе З законами, з мечем, з катами (Т. Шевченко); (Марися) Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, аж тут лихий приніс письмоводителя (І. Карпенко-Карий).

понести́ на свої́х плеча́х що. Пережити, витерпіти багато неприємностей, лиха, клопотів тощо. Багато горя бачила Гнила Липа на своєму віку, багато поту, крові і сліз українців понесла вона на своїх плечах (З журналу).

понести́ на язика́х (на язику́) кого, що. Поширювати якісь відомості (перев. негативні) про когось—щось; осудити, обмовити кого-, що-небудь. Вже зранку старого Кавуна понесли баби на язиках,— скрізь розливалася повіддю масна новина: “Старого Кавуна приловили на крадіжці” (П. Козланюк).

самі́ но́ги несу́ть (но́сять) / понесли́ кого, куди і без додатка. 1. Хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе. — Тягне було мене .. на той шлях, кудою понесли її на кладовище. Вийду на шлях, а самі ноги несуть мене на ту гору, де кладовище (І. Нечуй-Левицький); Він (Семен) чує, що ноги самі, без його волі, носять його по подвір’ю, руки самохіть підіймають усяке манаття (М. Коцюбинський); Ноги самі понесли (Сеспеля) нерівним, ковзким тротуаром до вокзалу (Ю. Збанацький). 2. Хто-небудь іде, рухається надзвичайно легко, залюбки, з бажанням. — То, сину, так завжди: до рідного дому ноги людину самі несуть… (О. Гончар); Як заграє у дуду — лист танцює на дубу, батько й мати “годі” — просять, самі ноги так і носять (П. Тичина).

чорт (ді́дько, нечи́стий і т. ін.) несе́ / прині́с (поні́с); нечи́ста (си́ла) / несе́ принесла́ (понесла́) кого, грубо. Уживається для вираження незадоволення з приводу небажаної появи кого-небудь десь або неприємних наслідків чийогось приходу кудись. Стукіт у двері. Всі обертаються. (Шалімов:) Ще когось чорт несе (І. Кочерга); — Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… (М. Стельмах); Яєць… нанесла (качка). За дітей помовка. Аж нечистая несе Голодного вовка (С. Руданський); — Німців чорт приніс — і ті нас не минули. Двоє курей були — постріляли (Ю. Збанацький); — Я не бачу тут нічого незвичайного, крім пороху і вибоїн. Чорт мене поніс у цю діру (О. Довженко); Нечистий поніс мене восени в гості до куми на перець (І. Нечуй-Левицький); — І звідкіль принесла його нечиста сила! — казали другі.— Тільки де два-три чоловіки зійдуться, то вже й його чортяка хоч-нехоч внесе туди! Не дав начитатися уволю (С. Васильченко). чорти́ несу́ть / прине́сли. — Сафрон Варчук! — здивовано промовив Тимофій. — Тьху! Куди його чорти несуть проти ночі? Чи не на відрізану землю подивитися? — аж підвівся Мірошниченко (М. Стельмах); — Не бійся, ми заберемо свій товар удосвіта, — пояснила Соломія, — а може й сьогодні вночі. Не лежати ж йому отут у хаті? Ще когось чорти принесуть (В. Кучер). чорти́ притаска́ли. — Так от кого чорти притаскали до нього. Так от хто щосили тарабанить у двері (М. Стельмах). чорт (ді́дько) нані́с (позно́сив, понано́сив) (про всіх або багатьох). (Храпко:) А чорт їх (дітей) наніс сюди (Панас Мирний); — Я тобі казала: не гукай! — корила його Марія.. — А я знав, що їх там чорт позносив… (Панас Мирний); — І понаносив дідько на нашу голову всяку… шваль (Переклад С. Масляка). чортя́ка понесла́. (Сербин:) Понесла мене чортяка так зарані — і набрів замість Мар’яни старого диявола (С. Васильченко).

що на язи́к набіжи́ть (понесе́) зі сл. говори́ти, сказа́ти і под. Усе підряд; не задумуючись. Повибігали надвір і челядь, і своя сім’я; всі раді, кожне щебече, що на язик набіжить (А. Свидницький); Точильник за оці слова потягнув Гайдучка на поліцію, тут його збили на квасне яблуко, от він і виспівав їм усе, що на язик понесло (П. Козланюк).

як (мов, ні́би і т. ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос. Хто-небудь дуже швидко пішов, побіг і т. ін.; поспішив кудись. (Коваль:) Молода вже у фаті, а молодий баняки носить. Іди, Семене, бо дружки в хату не пустять. (Хима Стратонівна:) Ото ж бо. (Семен вийшов). Як на крилах понесло. Сказано, любов (М. Зарудний).