пора
на пе́рших пора́х (поча́тках). У період виникнення чогось, задуму створення чого-небудь; на самому початку, спочатку. (Загуба:) Тут же свої люди ще лишилися. Допоможуть на перших порах… (Я. Мамонтов); Буде трудно, правда. А надто на перших початках — ну, то що? (Г. Хоткевич).
на порі́. 1. У розквіті молодості, сил (про юнаків і дівчат, яким час створювати власну родину). Дівка на порі — женихи у дворі (Укр.. присл..); За столом чотири сини, — Разом з’їхались в гостину; Всі змужнілі, на порі, Як один — богатирі! (М. Шпак). 2. з дієсл. Настав час (робити, зробити щось). Давно на порі створити посібник словесної майстерності публіциста (З газети).
на порі́ ста́ти. Досягти, дійти зрілого віку, коли можна одружуватись (перев. про дівчину). Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Т. Шевченко); Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний); Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко); Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар); — Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало); Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко). на порі́. От уже у нас і донечка на порі (М. Старицький).
пора́ і честь зна́ти кому і без додатка. Настав час залишити когось, іти звідкись, закінчити, припинити щось. (Марина:) Третій день гостюють, пора б вже й честь знати (М. Кропивницький); Хтось кинув з гостей: — Чи не пора вже нам і честь знати? Старицький підтакнув: — Авжеж, авжеж! І перший підвівся з-за столу (М. Олійник). пора й со́вість зна́ти. Ну, годі вже мені пащекувати .. Пора вже й совість знати. Прощай, моє ластовенятко любе! (М. Драй-Хмара).
Значення в інших словниках
- пора — по́ра іменник жіночого роду отвір пора́ іменник жіночого роду час * Але: дві, три, чотири пори́ Орфографічний словник української мови
- пОра — див. ОТВІР. Словник синонімів Караванського
- порА — Час, період, (лиха) ур. година; (дитяча) вік, літа; (мирна) епоха, доба, ера; (року) сезон; (крайня) термін, строк, реченець. Словник синонімів Караванського
- пора — див. час Словник синонімів Вусика
- пора — I п`орадив. пори. II пор`а-и, ж. 1》 перев. чого або яка.Час, період. || у сполуч. із займ. та, ця і т. ін. та прийм. на, у, з, до і т. ін. Певний момент, зв'язаний з якою-небудь подією; короткий відрізок часу, коли виконується або відбувається якась дія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пора — ПО́РА див. по́ри. ПОРА́, и́, ж. 1. перев. чого або яка. Час, період. Як настане було пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя (Панас Мирний); – Тепер така пора, що людина мусить людині помагати (І. Словник української мови у 20 томах
- пора — Діждемся пори, що й ми виліземо з нори. Дочекаємося сприятливого часу і скористаємо із своєї нагоди. Приповідки або українсько-народня філософія
- пора — ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Словник синонімів української мови
- пора — Пора́, -ри́; по́ри, пір. До сих пір по́ра, -ри; по́ри, пор Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пора — ПО́РА див. по́ри. ПОРА́, и́, ж. 1. перев. чого або яка. Час, період. Як настане було пора виборів, то всі клопочуться, кого вибирати за маршала, чи за справника, або засідателя (Мирний, IV, 1955, 334); — Тепер така пора... Словник української мови в 11 томах
- пора — Пора, -ри ж. 1) Время, пора. Як прийшла до його тая пора, шо вже йому треба бігти, то він так стогне. Грин. II. 137. У робочу пору. Стор. МПр. 67. 2) Возрастъ. дівчина на порі, у порі. Дѣвушка-невѣста. Росла, рост дівчинонька та й у порі стала. Зміев. Словник української мови Грінченка