просвіток
без про́світку. 1. Не припиняючись і не подаючи ознак закінчення. Війна без просвітку йде (Марко Вовчок); Потечуть каламутні дні, без просвітку, сірі, одноманітні (Д. Бедзик). 2. Без радості, душевного спокою. Не без просвітку, оновлений, заглиблений Захар вертався додому (К. Гордієнко).
не дава́ти / не да́ти про́сві́тку кому і без додатка. 1. Створювати нестерпні умови життя, лайкою, доріканнями і т. ін., допікати комусь. (Одарка:) Бог його знає, може, я й винувата, що не попускала їй (дочці) ні в чім… Щодня гризла, просвітку не давала (Панас Мирний); — День настане — старі просвітку не дають .. і не там сяду, і не там стану, і руки б мені покорчило… (Григір Тютюнник). 2. Невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, питаннями і т. ін.). Я не хотіла за нього йти, а бачиш, пішла… просвітку не давав (М. Томчаній).
нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко).
не ма́ти (не зна́ти) просві́тку. 1. перев. за ким—чим. Бути постійно зайнятим чим-, ким-небудь, заклопотаним. Варвара не мала просвітку за дітьми, сім’я зав’язала їй світ (К. Гордієнко); То він — Гнат — нероба, він, що так тяжко працював у своїм житті, що за роботою не знав просвітку! (М. Коцюбинський). 2. Бути позбавленим спокійного життя, душевного спокою; переживати, страждати. Все життя не мали (горяни) просвітку. Думалось: ось-ось стане спокійніше і легше. Та де там (З газети).
Значення в інших словниках
- просвіток — про́сві́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- просвіток — Просвіт, щілина, прогалина; (серед негоди) випогодження; (у скруті) П. розрада, втіха, полегшення. Словник синонімів Караванського
- просвіток — -тку, ч. 1》 Те саме, що просвіт 1-3). 2》 Тимчасове припинення негоди. 3》 перен. Тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- просвіток — ПРО́СВІ́ТОК, тку, ч. 1. Те саме, що про́сві́т 1–3, 5. Сосна. Граніт. Густі тумани. В просвітку між навислих хмар Холодне сонечко прогляне (М. Словник української мови у 20 томах
- просвіток — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
- просвіток — Про́світок, -тку, -ткові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- просвіток — ПРО́СВІ́ТОК, тку, ч. 1. Те саме, що про́сві́т 1-3. Сосна. Граніт. Густі тумани. В просвітку між навислих хмар Холодне сонечко прогляне (Шер., Дорога.. Словник української мови в 11 томах
- просвіток — Про́світок, -тку м. 1) Просвѣтъ; проблескъ; бликъ. 2) Отрада, душевный покой; свобода. просвітку за ним нема. Нѣтъ житья, покоя за нимъ. просвітку не дає. Докучаетъ, преслѣдуетъ неотступно. Ном. № 12699. По вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам. Котл. Ен. І. 24. Словник української мови Грінченка