рештки

до ре́шти. 1. Дощенту, до кінця, остаточно. Один загін захопив Самійла Лаща в його селі, куди він втік. Козаки вбили його й зруйнували його палац до решти (І. Нечуй-Левицький); Поїхав (Стадницький) відпочивати на чужинські цілющі води та й там вдруге одружився на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (М. Стельмах). 2. Повністю, зовсім. Вже міг би бути лист в відповідь на мій з Цюриха.. Коли не отримаю нічого.., то пропаде до решти той веселий настрій, з яким я їхала до Неаполя (Леся Українка); Одяг Мстислава подерся до решти і замазався скальною олією (Ю. Опільський); Сивий волос почав укидатися. Дотліває душа до решти. А куди ж від себе податися? (Л. Костенко). до ре́штки. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?..— Вже навіть лиштва посіклася до рештки,— тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рештки — ре́штки множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. рештки — мн., (тепла) сліди, залишки; (судна) РЕШТА; (рабства) пережитки; (небіжчика) останки; (ворогів) недобитки. Словник синонімів Караванського
  3. рештки — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. рештки — -ток, мн. 1》 Сліди, залишки чого-небудь. || Пережитки чого-небудь, негативне, що залишилося від минулого. 2》 Те, що збереглося, вціліло від остаточного зруйнування. 3》 Частини війська, що вціліли після бою. 4》 Те, що залишається після чого-небудь (перев. після виробничого процесу, обробки чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рештки — РЕ́ШТКИ, ток, мн. 1. Сліди, залишки чого-небудь. Хазяїн кав'ярні приніс нам кожному по крихітній чашечці запашної, гарячої кави. Ми почали сьорбати, запиваючи холодною водою. Швидко серце стало жвавішати. Словник української мови у 20 томах
  6. рештки — ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло), РЕ́ШТА, ОСТА́ЧА, РЕ́ШТКИ мн. (РЕ́ШТКА одн. рідко), ОСТА́НКИ мн. (ОСТА́НОК одн. Словник синонімів української мови
  7. рештки — РЕ́ШТКИ, ток, мн. 1. Сліди, залишки чого-небудь. Хазяїн кав’ярні приніс нам кожному по крихітній чашечці запашної, гарячої кави. Ми почали сьорбати, запиваючи холодною водою. Швидко серце стало жвавішати. Словник української мови в 11 томах