1. Фразеологічний словник української мови

розділяти

розділя́ти (діли́ти) / розділи́ти ло́же (по́стіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь в інтимних стосунках. (Кассандра:) Троянки у неволі — і живі! Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху… (Леся Українка); Параска-Роксолана, бач, саме й мріяла про те, щоб розділити свою постіль — не з осоружним Демидом, а з молоденьким сотником, з якого вона мала намір випестувати вправного коханця (О. Ільченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розділяти — розділя́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розділяти — ДІЛИТИ, поділяти, розподіляти, РОЗ'ЄДНУВАТИ; (землю) розмежовувати. Словник синонімів Караванського
  3. розділяти — -яю, -яєш і рідко розділювати, -юю, -юєш, недок., розділити, -ділю, -ділиш, док., перех. 1》 Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (колектив людей) на менші одиниці. || Класифікувати за певними ознаками. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розділяти — РОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗДІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док. 1. що. Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. розділяти — ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, ДІЛИ́ТИ кого, що, РОЗМЕЖО́ВУВАТИ що, РОЗ'Є́ДНУВАТИ кого. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розділяти — Розділя́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розділяти — РОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗДІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док., перех. 1. Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. розділяти — Розділя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розділити, -лю, -лиш, гл. Раздѣлять, раздѣлить. Ризи його меж собою розділили. Чуб. III. 19. Зібравшися, подружечки, да й поговорімо, на чужую стороночку журбу розділимо. Чуб. III. 124. Словник української мови Грінченка