1. Фразеологічний словник української мови

розжовувати

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський); (Дранко:) Я ні, я зовсім не догадливий! (Кукса:) А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький); Так ото я Кириловому сину й кажу: “А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада…” Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп’я з дороги (О. Ковінька). розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжовувати — розжо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжовувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. розжовувати — -ую, -уєш, недок., розжувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Роздрібнювати, розминати зубами. 2》 перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. || Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. || тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжовувати — РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що. 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Н. Рибак); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розжовувати — ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док. Словник синонімів української мови
  6. розжовувати — РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Рибак, Час.., 1960, 146); Починаю їсти. Словник української мови в 11 томах