1. Словник синонімів української мови

розжовувати

ЖУВА́ТИ (роздрібнювати їжу, корм у роті), ПЕРЕЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕМИНА́ТИ, ЖМА́КАТИ розм., ЖМАКУВА́ТИ розм.; РОЗЖО́ВУВАТИ, ПЕРЕТИРА́ТИ (старанно); ЖВА́КАТИ розм., ЖВАКУВА́ТИ рідше (перев. утворюючи певні звуки); КУТУЛЯ́ТИ діал. (через силу, повільно). — Док.: прожува́ти, пережува́ти, перем'я́ти, перемня́ти, розжува́ти, перете́рти. Іван Зубов відломив шматок хліба, почав жувати скоринку (В. Кучер); Солодко мружачи очі, (корови) пережовували свіжий еспарцет (П. Оровецький); І з виду він більше походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо,.. широка челюсть, не перестаючи, ходором ходила, наче переминала жвачку (О. Стороженко); У хаті стало тихо, тільки було чуть, як лущало порося в зубах та жмакали й плямкали роти (І. Нечуй-Левицький); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Збанацький); Прив'язана до саней дядька Трохима, вона (коняка), похнюпившись, перетирала сіно (М. Стельмах); Чутно, як сопуть ситі воли, жвакуючи росяну траву (М. Коцюбинський); Тисяцький князя Вячеслава Іванко мовчки кутуляв собі твердий шматок м'яса і в розмову не встрявав (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розжовувати — розжо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розжовувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  3. розжовувати — -ую, -уєш, недок., розжувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Роздрібнювати, розминати зубами. 2》 перен. Дуже докладно пояснювати, розтлумачувати що-небудь. || Намагатися осягнути, зрозуміти що-небудь. || тільки док. Добре обміркувати, зважити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розжовувати — РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що. 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Н. Рибак); Починаю їсти. Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розжовувати — розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому. Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати, допомагати осмислити що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. розжовувати — РОЗЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЖУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. 1. Роздрібнювати, розминати зубами. Він старанно розжовував підсмажений мигдаль (Рибак, Час.., 1960, 146); Починаю їсти. Словник української мови в 11 томах