розпалювати

хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Попереду було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі (Мотрі), бунтували стару кров (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розпалювати — розпа́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
розпалювати — Запалювати; (вогонь) розводити; (ватру) розкладати; (кров) збуджувати; (пристрасті) підливати лою в огонь, підсипати перцю; п! РОЗЖАРЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
розпалювати — -юю, -юєш і рідко розпаляти, -яю, -яєш, недок., розпалити, -палю, -палиш, док., перех. і без додатка. 1》 Викликати горіння чого-небудь; запалювати. || Розводити вогонь у печі, грубі і т. ін.; починати топити яким-небудь паливом. Великий тлумачний словник сучасної мови
розпалювати — РОЗПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, рідко РОЗПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., кого, що і без прям. дод. 1. що і без дод. Викликати горіння чого-небудь; запалювати. Словник української мови у 20 томах
розпалювати — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
розпалювати — Розпа́лювати, -па́люю, -па́люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розпалювати — РОЗПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗПАЛИ́ТИ, палю́, па́лиш, док., перех. і без додатка, 1. Викликати горіння чого-небудь; запалювати. Йдуть з дровами та з частками м’яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах