розпалювати

ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. рідко (цигарку, люльку). — Док.: запали́ти, підпали́ти, розпали́ти, розгніти́ти, затопи́ти, розтопи́ти, закури́ти, засмали́ти. У світлиці.. Тадей Станіславович запалює свічі і схиляється над своїм щоденником (М. Стельмах); По алеях, у парках і скверах згрібали у величезні купи потемніле листя і підпалювали (А. Дімаров); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком, виймає з-за пазухи кресало й губку і розпалює вогонь (Леся Українка); Степка розгнічувала багаття (М. Зарудний); Лажечников закурював цигарку, за звичкою низько пригнувшись в окопі (Л. Первомайський); — Давайте заспіваємо!.. Тільки й ви, Лука Федорович, будете підтягувати. — Якщо знаю пісню, то можна, — засмалюючи папіроску, відказав той (Панас Мирний).

ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил., ЕЛЕКТРИЗУВА́ТИ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВУВАТИ підсил., П'ЯНИ́ТИ підсил., ОП'ЯНЯ́ТИ підсил., ОП'Я́НЮВАТИ підсил. рідше, СП'ЯНЯ́ТИ підсил., ХМЕЛИ́ТИ підсил., ПІДІГРІВА́ТИ розм., РОЗЖЕ́ВРЮВАТИ розм., РОЗЖА́РЮВАТИ підсил. розм., ОБУДЖА́ТИ (ОБУЖА́ТИ) заст. — Док.: збуди́ти, схвилюва́ти, розхвилюва́ти, подразни́ти, розгарячи́ти, розпали́ти, розігрі́ти, заряди́ти, наелектризува́ти, оп'яни́ти, сп'яни́ти, захмели́ти, підігрі́ти, розже́врити, розжа́рити, обу́дити. По селу шугали найнеймовірніші чутки, збуджували і так схвильованих артільників і гнали їх до громадських стаєнь (Г. Епік); Ця подорож віщувала йому багато незвичайного, такого, що заразом і лякало і радісно хвилювало (Я. Качура); Тривожні вісті з позицій гарячили козацьку войовничу кров (А. Хорунжий); Його сухувата стриманість дражнила й розпалювала її більше, ніж коли б він пішов назустріч її заграванням (З. Тулуб); Разів з двадцять викрикує (гуцул) це "не дай си" з найдивнішими інтонаціями і електризує своєю екстазою і без того вже наелектризовану товпу (Г. Хоткевич); Проста й коротенька промова Криги наелектризувала моряків (М. Трублаїні); Слава нареченого п'янила її, запалювала кров, молоду, гарячу (З. Тулуб); — Ну й Льоня!.. Ну й молодчага!.. — чулися схвальні, підбадьорюючі вигуки. Вони підігрівали хлопця, додавали йому вправності (М. Ткач); — Я бачив, що якоїсь іскри треба, щоб душі їх розжеврить, запалить (І. Франко). — Пор. 2. дратува́ти, 1. хвилюва́ти.

ПОСИ́ЛЮВАТИ що (спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ЗБІ́ЛЬШУВАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИ, УМНОЖУВАТИ (УМНОЖА́ТИ), НАРО́ЩУВАТИ, НАПРУЖУВАТИ, ПОЖВА́ВЛЮВАТИ, ПРИДАВА́ТИ кого, ПРИБАВЛЯ́ТИ чого, ПОДВО́ЮВАТИ, ПОТРО́ЮВАТИ, ТРОЇТИ, ПОДЕСЯТЕРЯ́ТИ підсил., ІНТЕНСИФІКУВА́ТИ перев. книжн., АКТИВІЗУВА́ТИ перев. книжн., ФОРСУВА́ТИ перев. книжн., ПІДДАВА́ТИ чого, розм., ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ (ПРИБІЛЬША́ТИ) діал., ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ діал., ПОГЛИ́БЛЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ (ЗАГОСТРЯ́ТИ), РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ розм. (перев. почуття, переживання). — Док.: поси́лити, підси́лити, збі́льшити, побі́льшити, умно́жити, нарости́ти, напру́жити, пожва́вити, прида́ти, приба́вити, подво́їти, потро́їти, подесятери́ти, інтенсифікува́ти, активізува́ти, форсува́ти, підда́ти, прибі́льшити, підбі́льшити, погли́бити, загостри́ти, розпали́ти, роз'ятри́ти, розтриво́жити. Снігова завія вночі посилювала темряву (І. Ле); ЕОМ взагалі підсилює людський інтелект (з журналу); Серед білих або злегка жовтавих домів ростуть групами кипариси, що збільшує контраст між білим і чорним (М. Коцюбинський); Безвихідність його положення побільшувало ще те почуття, що чув себе безсильним скинути з себе той нечуваний тягар, дати пільгу своїй натузі (І. Франко); Нарощувати темпи; Він вставав і стояв, погойдувався, щоб розворушити кості та пожвавити кровообіг (І. Багряний); Незаперечні успіхи Баготникова в боях з боярською раттю.. придали слави його імені (І. Ле); Щастя розуму прибавляє, а біда і той, що є, віднімає (прислів'я); І подвоюй вогонь, і потроюй запал, Волю серця гартуй і стали (П. Усенко); — Гад! — видушує над силу Гордій, і всі розуміють Скачка. І всі напружуються — злість подесятеряє сили (М. Іщенко); Збільшення вмісту різних мікроелементів у їжі курей, гусей, індиків, як правило, помітно інтенсифікує приріст їх ваги (з журналу); Нагромадження археологічної інформації та необхідність її інтерпретації активізували теоретичні пошуки (з журналу); Форсувати звук голосу; Ніхто не піддавав веселощів та жартів, а тимчасом усі почували, що гульня не скінчилась (І. Нечуй-Левицький); Темінь, лунка порожнеча за вікном вагона ще різкіше підкреслювали та поглиблювали почуття самотини (В. Козаченко); Випадок з Сухопарою був неприємний і болючий, та ще дужче загострив у Ніни цікавість до педагогічної роботи (О. Донченко); Ця гонитва заливала потом дебелу хтиву постать, розпалювала гнів (К. Гордієнко); Батькову волю частина підтримує словом, частина ж Голос лише подає, роз'ятрює гнів у владики (переклад М. Зерова); Хоч гуртовий огляд аж он як розтривожив біль, та коли пішли лікарі, туман зараз же погустішав... (Ю. Шовкопляс).