1. Фразеологічний словник української мови

свинячий

у свиня́чий писк, зневажл., фам. Дуже п’яний. — Марино, як твій чоловік? — Та прийшов учора весь у свинячий писк (Сл. В. Ужченка).

у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос. Дуже пізно, несвоєчасно. — Це ж родичі посходилися (на толоку), а я в свинячий голос приплентався (Є. Гуцало); (Надія:) Якщо хочете, можете збиратися до моря. (Мотря:) Слава Богу, додумалися… У чортів голос… (Надія:) Нічого не в чортів. Саме сезон… (З. Мороз).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свинячий — свиня́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. свинячий — Поросячий, свинський; (схожий на свиню) свинуватий. Словник синонімів Караванського
  3. свинячий — -а, -е. Прикм. до свиня 1). || Признач. для свиней. Свинячий хлів. Свинячий корм. || Зробл., виготовлений із шкіри або м'яса свині. || Такий, як у свині, власт. свині (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свинячий — СВИНЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до свиня́ 1. Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (М. Словник української мови у 20 томах
  5. свинячий — Свиня́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. свинячий — СВИНЯ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до свиня́ 1. Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. свинячий — Свинячий, я, -є 1) Свиной, свинскій. Свиняче лігво. Тут їли.... свинячу голову до хріну. Котл. Кн. I. 18. Свиняча їда. Чуб. V. 843. 2) — дощ. Дождь сквозь солнце. Словник української мови Грінченка