свиня

мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила. Я не раз свиням бісер метав, Та нічого життя не навчило (С. Пушик); (Ярослав:) Ти правду кажеш — писано бо єсть, Щоб бісеру свиням не розкидали (І. Кочерга); Коли ти маєш Перли, То й розум май І перед Свинями не розсипай... (Л. Глібов). мета́ти бі́сер. Видимо, він задовольнився з розмови, вирішивши, що його бесідник дурень і нема чого “метати бісер”, а краще спати (О. Слісаренко).

па́сти сви́ні з ким, перев. із. запереч. Бути з ким-небудь у товариських, приятельських, фамільярних стосунках. — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служить, то не тикай на мене, бо я тут пан ,— промовив вже сердито Бродовський (І. Нечуй-Левицький); — От, скажемо для блізиру, посади тебе за фісгармонію. Бачив фісгармонію? — Я з вами свиней не пас,— раптом несподівано, з хмурою зневагою кидає Кавун (В. Винниченко); Ганна виговорювала чоловікові: — Стидався би, Тимофію! Як ти до дядька Оксентія кажеш? Що ти з ним .. разом свині пас? (Ю. Смолич).

підклада́ти (підсува́ти, підставля́ти і т. ін.) / підкла́сти (підсу́нути, підста́вити і т. ін.) свиню́ кому. Навмисне чи ненароком завдавати кому-небудь прикрощів, чинити підлість або діяти підступно проти когось. Була (вихователька) сувора, ображена.— Що ж це, хлопчики, виходить? Я до вас якнайкраще, я вас всюди відстоюю, хвалю, а ви мені свиню підкладаєте (Ю. Збанацький); Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він “свиню” своєму старому другові (П. Автомонов); Конопельський зів’яв: — Та бачу ж — Курила висунув. Ну нічого, поживемо — побачимо. Але свиню ти мені підсунув добру (Ю. Збанацький).

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; нніколи. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть (З усн. мови).

як свині́ нари́тники, зі сл. приста́ло, ірон. Уживається для повного заперечення зазначеного слова; зовсім не (пристало). Їй ця сукня пристала, як свині наритники (З усн. мови).

як свиня́ в барло́зі, зі сл. велича́тися, ірон. Дуже, у великій мірі. Пан бундючиться, величається, як свиня в барлозі (З усн. мови).

як свиня́ в дощ, ірон. 1. зі сл. чепурни́й. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (чепурний). (Охрім (до Гордія):) Чепурний, як свиня в дощ! (М. Кропивницький). 2. зі сл. велича́тися. Дуже, у великій мірі. Вона чваниться, величається, як свиня в дощ (З усн. мови).

як свиня́ в хомуті́, зі сл. вигляда́ти, ірон. Негарно, недоладно. Весь секрет метаморфози в тому, що він (Лубенець) перший пошив собі форму .. і, одягшись у неї, прибіг похвалитися. Виглядає, як свиня в хомуті (М. Коцюбинський).

як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для повного заперечення змісту речення; зрвсі не (схожий). Він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свиня — (самка кнура) льоха, розм. безрога, жарт. роха. СВИТА (давній верхній одяг) свитина, свитка, сіряк, сірячина, діал. чугай, гуня. Словник синонімів Полюги
  2. свиня — свиня́ 1 іменник жіночого роду, істота тварина * Але: дві, три, чотири свині́ свиня́ 2 іменник жіночого роду, істота про неохайну або нечемну, невдячну людину * Але: дві, три, чотири свині́ лайл. Орфографічний словник української мови
  3. свиня — Льоха, кн. свиноматка, як ім. безрога, (мала) підсвинок; (хто) нехлюй, нечема, як ім. невдячний, г. хрунь; свиняка, зб. свинота. Словник синонімів Караванського
  4. свиня — I балда-барда (в загадці), безрога (на Поділлі), кувіка, льоха, льошка, маша, машка, паця, понура (в загадці), поросючка (свиня з поросятами), поросячка (т.с.), ринда (в загадці), риндя (т.с.), роха, рохля, свинка, хода (в загадці), ходяка (т.с. Словник синонімів Вусика
  5. свиня — [свиен’а] -н'і, ор. -нейу, мн. свин'і, -ней, д. -н'ам, ор. свин'мие/свиен'ми, м. (на) свин'ах дв'і свиен'і Орфоепічний словник української мови
  6. свиня — -і, ж. 1》 Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. Морська свиня — те саме, що дельфін. 2》 перен., лайл. Неохайна людина. || Непорядна, нечемна, невдячна людина. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. свиня — СВИНЯ́, і́, ж. 1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. З-за хати хлівець визирає, льох чорніє... Словник української мови у 20 томах
  8. свиня — свиня́ 1. свиня ◊ га́рна як свиня́ в дощ → гарний ◊ опустив ву́ха як свиня́ в дощ → опускати ◊ пасу́є як свини́ в дощ → пасувати ◊ підве́сти свиню́ завдати прикрощів, вчинити підступно (ст): Дрібні крочки застукотали по кухні... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. свиня — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  10. свиня — Свиня́, -ні́, -не́ю, сви́не! сви́ні, -не́й, -ням, сви́ньми́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. свиня — СВИНЯ́, і́, ж. 1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м’яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. Словник української мови в 11 томах
  12. свиня — Свиня, -ні ж. 1) Свинья. Вас. 198. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить. Харьк. 2) — морська. Дельфинъ. 3) Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 464. ум. свинка, свиночка. ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш. Левиц. Пов. 183. Словник української мови Грінченка