скиба
відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Я тепер одрізана скиба од хліба! А в село я не піду (Панас Мирний); (Хивря:) У мене вже ні за ким більше рушникувати. .. Векла вже відрізана скибка від хліба (Укр. поети-романтики..); В той же час відчула (Харитина), що син уже — відрізана скибка (П. Рєзніков). одрі́заний шмато́к хлі́ба. Заміжня дочка для батька — одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко). 2. Людина, яка втратила зв’язок із своїм середовищем, з колективом, змінила рід діяльності. Він пішов з відділу на іншу роботу і тепер для нас — відрізана скиба (З журналу); — Панас же почуває себе одрізаною скибою чи відламаною гілкою… Звісно, і в Гадячі не з медом працювалося, а все ж при домівці певніше (М. Медуниця).
Значення в інших словниках
- скиба — 1. (виорана плугом земля) пласт. 2. (хліба) шматок, скибка, (з буханки) окраєць. Словник синонімів Полюги
- Скиба — Ски́ба прізвище Орфографічний словник української мови
- скиба — (землі) пласт; (хліба) СКИБКА; (відрізана) ІД. хто пішов з родини. Словник синонімів Караванського
- скиба — див. залишок Словник синонімів Вусика
- скиба — [скиба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
- скиба — -и, ж. 1》 Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. || Така смуга землі як одиниця виміру орної площі. Сіяти (розсівати) по скибі — сіяти злаки, багаторічні трави та ін. по вивернутих під час оранки шарах цілини, поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скиба — СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно. Словник української мови у 20 томах
- скиба — СКИ́БА (шматок вивернутої плугом землі), ПЛАСТ. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник); Розпушування ґрунту без обороту пласта; Оранка поля з оборотом пласта. Словник синонімів української мови
- скиба — Ски́ба, би; ски́би, скиб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скиба — СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно... Словник української мови в 11 томах