скиба

(землі) пласт; (хліба) СКИБКА; (відрізана) ІД. хто пішов з родини.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиба — 1. (виорана плугом земля) пласт. 2. (хліба) шматок, скибка, (з буханки) окраєць. Словник синонімів Полюги
  2. Скиба — Ски́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  3. скиба — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. скиба — [скиба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  5. скиба — -и, ж. 1》 Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. || Така смуга землі як одиниця виміру орної площі. Сіяти (розсівати) по скибі — сіяти злаки, багаторічні трави та ін. по вивернутих під час оранки шарах цілини, поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. скиба — СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно, щоб кинути в його золотеє зерно. Словник української мови у 20 томах
  7. скиба — відрі́зана ски́ба (ски́бка) (від хлі́ба). 1. Людина, яка відділилася від родини, стала жити самостійно (перев. про дочку, що вийшла заміж). — Одрізана скиба од хліба (вийшла заміж) (М. Номис); — Буде побиватися стара, та що?.. Фразеологічний словник української мови
  8. скиба — СКИ́БА (шматок вивернутої плугом землі), ПЛАСТ. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник); Розпушування ґрунту без обороту пласта; Оранка поля з оборотом пласта. Словник синонімів української мови
  9. скиба — Ски́ба, би; ски́би, скиб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скиба — СКИ́БА, и, ж. 1. Смуга, шар землі, яку вивертає плуг під час оранки. Глибоко плуг лемешами впивається в чорную землю, за скибою скиба лягає, а Зінько йде за плугом, руки на чепігах, і радісно йому розкривати землянеє лоно... Словник української мови в 11 томах